Інтернет початку XXI сторіччя. Медіаконтент-хостинг

Я не знаю як можна узагальнено назвати служби, про які піде мова далі, а тому довелось фактично придумати термін з голови, тому за його адекватність не відповідаю. Об’єднує ці служби можливість публікації різноманітного медіа (правда, не лише) контенту: відео, аудіо, документів, тощо. Звісно, далеко не всім поджібні сервіси будуть до смаку, адже завантаження тих само аудіо, відео та фото можливе в кожній поважній універсальній соціальній мережі типу Facebook чи ВКонтакте. Але я все ж являюсь прихильником спеціалізованих сайтів.

Відео хостинг

Почну, мабуть, з найбільш затребуваного та відомого широкому загалу користувачів типу контенту – відео.

YouTube. Складно знайти інтернетичика, який не знає що таке “Ютюб”. Впевнений, для багатьох він навіть став певним синонімом відео в інтернеті. На “Ютюбі” можна викладати відео у форматах .WMV, .AVI, .MOV та .MPG. Після завантаження воно автоматично коніертуєтсья сервером у формат FLV (FLash Video). Плюсом цього формату є те, що для програвання вам потрібен лише встановлений флеш-плеєр, а також те, що сконвертоване у FLV відео має невеликий розмір (зручно для людей з необмеженим, але вузьким каналом, а також для тих, хто досі платить за трафік). Хостинг також накладає обмеження на розмір завантажуваних файлів: об’єм не більше за 1 ГБ, довжина не більше 10 хвилин. З мінусів можна назвати вельми посередню якість результуючих відеофайлів (хоча останнім часом Google, який є власником YouTube, ввів у користування нову фічу, яка дозволяє переглядати відео в кращій якості, якщо така наявна). Успіх Ютюбу надихнув багатьох людей на створення його клонів. Типовим прикладлм є, наприклад, російскьий RuTube. Крім того, YouTube нещодавно став не просто хостингом, а цілою відеохостинговою платформою, тобто ви можете створбвати свої власні аналогічні сайти використовуючи потужність YouTube.

megavideo.com. Найбільший прямий конкурент “труби”, але в той же час, на жаль, не дуже популярний. Чим саме він кращий можна дізнатись з цього відео, а для тих, кому ліньки дивитись, чи не знає англійського я зупинюсь на найцікавших моментах: більш якісне відео, відсутність обмеження на довжину ролику (хоча є оббмеження на розмір: 500 MB для безкоштовного та 5 GB для платного рахунку), доступність до завантаження оригіналу відео (лише для платних аккаунтів ( ), локалізація інтерфесу багатьма мовами та можливість докачки при аплоаді відео (за допомогою спеціального софту).
З очевидних мінусів – менша поширеність (менше шансів знайти щсоь цікаве) та досить нав’язлива реклама: справа в тому, що вона поміщається прямо у вікно програвача і в ньому ж по центру знаходиться кнопка “Play”. Так от якщо нажати на цій кнопці у вікні відео, то відкривається реклама. Тому потрібно користуватись лише кнопкою “Play” в лівому нижньому кутку панелі програвача.

veoh.com. Якщо ж навіть якість megavideo вас не влаштовує, то варто звернути погляд на сервіс veoh. Він пропонує потокове відео не лише у форматі FLV, а також у DivX, Quick Time та WMV, але для цього вже одним флеш-плеєром не обійтися і потрібно буде дозавантажувати інші програвачі. Ну і, звісно, трафік воно жере теж непогано, але якщо у вас є можливість дивтись відео звідси, то рекомендую veoh набільше з усього. На відміну від Труби він заточений більше на професійне відео – різноманітного виду шоу: серіали, аніме, телепередачі, тощо… із-за чого його називають навіть службою Інтернет-телебачення. Але, звісно, ніхто не забороняє вам викладати там і любительське відео. Більше того, власникам HDTV-камер взагалі несолідно було б викладати своє відео на чомусь гіршому, аніж veoh.
Ну і нарешті ще один цікавий момент: “Вео” б’є “Ютюб” не лише по якості Відео, але і по сумарному часу, який проводять користувачі на сайті: в березні сумарно було прглянуто 46 мільйноів годин відео, що в два рази більше аналогічного показника у найвідвідуванішого сайту.

video.google.com. Після придбання Гуглом Ютюба цей сайт фактично перетворився більше в пошуковик відео, аніж хостинг (хоча можливість завантажувати файли там досі присутня), але тим не менш я вирішив згадати його тут – пошук в будь-якому випадку може знадобитись, оскільки він шкає по багатьох сайтах, в тому числі і не згаданих тут.

Аудіо хостинг

muxtape.com. Я дізнався про цей сервіс лише нещодавно. Він до чортиків зручний. У нього до непристойного простий дизайн: ваша сторінка представляє собою просто список пісень (наприклад, моя), клацнувши на котру можна прослухати її, а основна сторіка має три основних посилання: завантажити пісню, редагувати списиок пісень (по дефолту воно береться з тегів, але його можна виправити) та налаштування. Але найголовніше – слухати можна без реєстрації. З мінусів – кількість завантажуваних композицій обмежена 12-ма і крім того завантажувати можна лише mp3 розміром не більше 10 MB.

imeem.com. Занести цей сайт до списку музичних хостингів було з мого боку дещо неправильно, але вперше я познайомився з ним саме в музичному сенсі, коли качав один трек, який ніде не міг знайти. По-перше, цей сервіс все ж варто було згадати, коли я писав про соціальні мережі, але тоді я про нього ще не знав. По-друге, це не лише аудіо, а і відео- та фотохостинг. Найвизначніша його риса – це у ньому все крутиться навколо плейлистів. Тобто не окремих файлів, а їх наборів. Це може бути і альбом якогось гурту, і просто список улюблених пісень (це якщо говорити про його аудіоскладову, але плейлисти можна скаладати і до інших видів контенту, що підтримуютсья сервісом). Основний мінус – це те, що незареєстрованим користувачам для прослуховування доступні лише 30-секундні семпли, для того, щоб прослухати поністю – треба вже реєструватись. Щоправда для деякиз речей, зазвичай концертних записів, повна версія доступна без реєстрації. Обмеження на завантаження не дивився.

Фотохостинг

flickr.com. Мова про Флікр як соцмережу вже йшла в одному з моїх попрередніх дописів, але не згадати ще раз цей сервіс (один з моїх найулюбленіших) я не можу. До речі, нещодавно Флікр до всього того став ще й хостером відео.

Щодо інших, то, на жаль, тут я поки лише їх перерахувати найвідоміші з невеличкими коментарями, оскільки перевірити всі в мене наразі бракує часу.
photobucket.com та webshots.com разом з Флікром утворюють трійку найпопулярніших фотосервісів. Причому якщо Фотобакет мені чомусь не дуже подобається (по-перше, дизайном, а по-друге, там навіть не стільки фото-хостинг, скільки хостинг картинок), то Вебшотс справив вельми приємні враження (і обмеження на завантаження: 1000 фоток одразу і +100 фото кожен місяць після реєстрації).

Ну і, звісно, не можна не згадати про Google Picasa. Щодо зручності користування, то Пікаса тут поза конкуренцією. Качаєте собі однойменний клієнт-менеджер картинок, розбиваєте все у себе на компу на альбоми, тощо, а потім пофотоково чи цілими альбомами ллєте на Пікасу у вебі. В результаті без зайвих рухів отримуєте фотоальбом в мережі. ще один плюс – я не чув про які б то не було обмеження на розміри та кількість картинок, а це вельми суттєва перевага порівняно з тим же Флікром, наприклад.

Хостинг PDF-документів

Тут не хочеться повторюватись, адже все вже описано до мене: і навіщо воно треба (впевнений, це найперше питання для багатьох), і які сайти пропонують подібний сервіс. Так що раджу прочитати відповідний допис Мінус-одного про “Issuu, Scribd і Share”.

Related Posts