FriendFeed — нове прикольне рішення для “об’єднання” усієї свої різноманітної активності у різних місцях. Наприклад, ви заливаєте свої фотки на флікр, відмічаєте якесь відео як favorite на трубі, вам сподобалася стаття на digg, ви додали щось цікаве до свого гугл-рідера, ви запостили щось нове на свій блог і т.д. Усі ці активності відбуваються в різних місцях, і хоч завдяки рсс можна усе це звести в гугл-рідер, АЛЕ не зовсім все (наприклад, якщо ви відмітили якесь відео як favorites на трубі, цей момент ви на рсс не отримаєте (іззовні)).

Френдфід підтримує майже всі популярні сервіси:

Amazon.com Wishlists, Blogs, del.icio.us, Digg, Facebook, Flickr, Furl, Google Reader, Google Shared Stuff, iLike, Jaiku, Last.fm, LinkedIn, Netflix, Picasa Web Albums, Pownce, Reddit, SmugMug, StumbleUpon, Tumblr, Twitter, Yelp, YouTube, Zooomr.

Усе це скопом ви отримуєте у вигляді єдиної стрічки. Ось моя стрічка — friendfeed.com/minusone. Кожен елемент цієї стрічки можна коментувати, відео дивитись і т.д. Ясно, що такі ж стрічки є у інших користувачів. Якщо одна з них вам сподобалась, ви можете додати цього користувача як “друга”, і потім слідкувати за його веб-активністю. Цікаво, що можна підписатися не тільки на існуючого юзера frienfeed. Для людини, у якої нема акаунта на френдфід, ви можете створити “уявного друга” — псевдонім, до якого додати усі його відомі сервіси, що вас цікавлять (треба знати усі його відповідні ніки (на флікері там, трубі і т.д…)), і надалі його активність буде відображатися у вашій стрічці друзів (more…)

Усім вже більш-менш зрозуміло, у якому напрямку розвиваються технології. Підхід до даних стає настільки уніфікований, що їх майже завжди стало можливим розглядати як окрему сутність, безвідносно до проги, якою вони створені. І чим далі дані відходять від свого софта — тим чіткіше стає зрозумілим:

дані завжди повинні бути доступні.

Але і проги завжди повинні бути доступні ТЕЖ!!

Ясно, куди я веду? схема проста: дані повинні бути десь на вебі, клієнт (що з ними працює) — теж на вебі (це не обов’язково, але чому ні, якщо така можливість існує?). І це не просто тому, що веб звідусіль доступний, а ви хочете, щоб ваші дані і клієнти, що з ними працюють, були звідусіль доступні; ні, просто тому, що веб надійніший. Вінти на гугл-плекс надійніші, за ваш вінт (за мій точно, він у мене якраз нещодавно згорів (пропало все, окрім того, що було на вебі…)).

Дані завжди були нарізно — у вигляді файлів вони зберігались у вас на вінті; що заважає їм зберігатися у вигляді баз даних на вінті у гугла (наприклад)? якщо їхні вінти надійніші, а бази даних — більш уніфікований підхід? З прогами все не так очевидно (зазвичай ви працюєте з локальними клієнтами, які встановлені на вашому компі); але працюючи у вебі, ви постійно стикаєтесь з прогами, які виконуються на серверах (напр. сторінки цього блогу динамічно генеруються з php-коду, виконаного на серваку); а якщо ви користуєтесь веб-додатками типу google docs, то взагалі розумієте, про що я. Але є ще більш радикальний тип “інтернет-програм”: т.зв. rich internet applications (вікіпедія: Rich Internet applications). Вони роблять крок за межі браузера і представляють собою звичайні додатки, які виконуються в своєму вікні, можуть працювати із звичайними локальними даними і т.д. (уявіть собі writely (google docs), який виконується не в браузері, а в своєму вікні, як ворд, наприклад). На відміну від веб-додатків вони виконують “серверну частину” процедур на клієнському компі. Основні переваги таких програм — звідусіль-доступність, кросплатформеність, маленький розмір, швидка інстанляція і оновлення (недоліки: інтерпретація (швидкість) + див. нижче).

Загалом “проти” веб-підходу існує декілька моментів. Основні:

1. швидкість — інтернет просто ще не настільки швидкий, як вінт; але для багатьох задач і об’ємів (документи, фотки…) його швидкість вже прийнятна;
2. приватність — не всі погодяться зберігати свої документи наприклад на writely, бо в них може міститись “чутлива” інформація, доступ до якої бажано щоб був одноосібний. Але я не розглядатиму поки що цей аргумент.
3. Головне ж, що відрізняє роботу з даними на вебі від роботи з даними на вінті, — це страшний ОФЛАЙН.

З будь-яких причин раптово ви можете опинитися офлайн — і все! ваші дані недоступні! ви не можете з ними працювати! ЦЕ головна неприємність веб-даних. Якби подолати її — можна вважати, що буде подолано те, що називається надмірною “централізацією” веба, надзалежність від “онлайну”.

І вже зараз існують два основних рішення проблеми (поки що бета): AIR (Adobe Integrated Runtime) і Google Gears [ще є далі…]