Category Archives: софт

Тонке налаштування Buildbot’а

Сьогодні ми продовжимо налаштування Buildbot’а. Сподіваюсь, читач вже знайомий з попереднім матеріалом на дану тему, тому тут будуть вказані типові запитання, вдосконалення, можливі проблеми без зайвих слів.

Read more »

Автоматизація процесу розробки: працюємо з Buildbot’ом

Як я й обіцяв в минулій статті, сьогодні ми дослідимо реальний приклад використання системи неперервної інтеграції під назвою BuildBot. Ні сам процес розробки, ні структура проекту не вважаються ідеальними, однак саме завдяки їм у мене зараз є можливість написати як можливо вижити в, здавалося б, такому хаотичному проекті.

Постановка задачі

Проект на Java(використовується система збирання Ant) в репозитарії Subversion знаходиться за адресою https://project.example.com/svn . Необхідно проводити аудит працездатності системи щоразу після внесення змін до нього. Результати збирання системи надсилаються автору змін у випадку успішного результату, або ж у список розсилки всього проекту, якщо процес пройшов невдало.

Вибір між CruiseControl, про який мені розповіли співробітники, та BuildBot, з яким я встиг познайомитись в якості розробника, був досить складний. Проект був вже тоді немаленький(на даний момент весь репозитарій складає 6Гб місця), після тестування його переносила на продуктивні сервери окрема людина. Enterprise, одним словом. І я, довірившись особистому знайомству, вибрав BuildBot. І не прогадав.

Read more »

Автоматизація процесу розробки: системи неперервної інтеграції

Сьогодні, шановний читачу, ми продовжимо розмову про те, як можна автоматизувати процес розробки програмного забезпечення, зменшити витрати часу на допоміжні роботи в великому колективі і сконцентруватись на власне розробці.

У колективі, кожен член якого працює над окремою незалежною частиною, стадія інтеграції є заключною. Саме в ній виявляються проблеми сумісності всіх компонентів системи, через це кінцева дата випуску може бути відсунута на невизначений термін. Саме на зменшення часових та трудових витрат на процес інтеграції за рахунок раннього виявлення проблем та усунення помилок та протиріч спрямовані системи неперервної інтеграції.

Read more »

Пишемо інсталятори в Linux

Мабуть, немає таких людей в середовищі Linux-користувачів, яким би не доводилося ставити закрите або комерційне програмне забезпечення. Не раз доводилось бачити “рідні” для цього виду програм інсталятори: графічні чи консольні, але завжди своєрідні. І поширюється програма разом з інсталятором в одному сценарії для командного інтерпретатора. А чи може хто-небудь написати власну програму-інсталятор, налаштувати її під себе? . Сьогодні, шановний читачу, ми навчимося писати інсталятори для UNIX.

Read more »

Opera українською

Встановив сьогодні Оперу 9.60. При встановленні радує око – дефолтно пропонує українську мову! В рядку ідентифікації – теж українська. Серед інших змін – оновлений поштовий клієнт, бокова панель. Також з’явився Scroll Marker – смуга, яка показує положення екрану до прокрутки. Може виявитись зручною штукою для любителів читати книги та багатосторінкові статті.

Управління проектами з Trac

Задача: отримати багатоцільове open-source середовище для управління проектами з web-інтерфейсом, підтримкою Git та БД PostgreSQL, автентифікацією через LDAP.

Обираємо систему управління проектами

За інформацією для роздумів гугл нас привів на сторінку з вікіпедії. Як бачимо, вибір у нас досить великий. Вибрати з них що-небудь по собі з виконанням більшості критеріїв досить нескладно. Однак підтримку Git має в своїй реалізації лиш один проект — Trac, про який і йтиме мова далі.

Чому Trac

Trac logo

Версія 0.11
Мова Python
Сайт http://trac.edgewall.org/
Ліцензія Модифікована ліцензія BSD

Як вже було сказано, лише в нього я знайшов підтримку Git репозиторіїв. До того ж Trac має неабияку гнучкість: окрім базового набору, якого зазвичай не вистачає, купа функціоналу реалізована у вигляді плагінів, яких тут можна знайти на будь-який смак. Простий та зрозумілий з першого погляду інтерфейс, відсутність зайвих “свистілок” не може не порадувати людей, які від продукту очікують ефективну реалізацію функціоналу. Можливість адаптувати середовище на власний смак та за потребами проекту, будь то розробка програмного забезпечення, адміністрування, чи організація господарських робіт у себе на городі. Хоча незважаючи на можливість вести будь-які проекти в цій системі, все ж вона тісно інтегрована з ситемами контролю версій(Svn, Bazaar, Mercurial, Git), підсвіткою синтаксису “на льоту”(використовуються SilverLight, Enscript, а з версії 0.11 — ще й Pygments), розробкою документації (Doxygen, PyDoc, PerlDoc), і навіть системою управління тестами. Підтримка RSS-стрічок, wiki(до якої є теж купа розширень), і навіть ведення блогу додають практично всі необхідні інструменти для ведення сучасного проекту. Довершує все це добро документація по Trac, яка є в кожному новоствореному проекті на стоірнках wiki.

Установка та адміністрування

Ставити ми його будемо, звичайно ж, на Debian GNU/Linux, для якого поточною стабільною віткою вважається 0.10. Сподіваюсь, ви вже маєте налаштований Git репозиторій, інакше раджу взяти низький старт з цієї сторінки. Виконавши aptitude install apache2 libapache2-mod-python trac-core trac-git pcycopg2 та встановивши залежності й додаткові пакети за бажанням переходимо власне до конфігурації.

Першим кроком буде створення нового проекту. Де тримати проекти — справа кожного, хоча мені більше імпонує покласти їх до /var/trac/. Для промислового розгортання буде доцільним розгортати подібні середовища в домашніх директоріях користувачів. Отже, почнемо.

# mkdir /var/trac
# cd /var/trac
# trac-admin myproject initenv

В процесі установки система необхідно ввести деякі базові настройки, вибрати БД, з якою працюватимете, та вказати шлях до репозиторію. Якщо в якості репозиторію ви вказали Git, то система в кінці видасть попередження про відсутність його підтримки, однак все це можна сміливо ігнорувати, бо все це ми виправимо в подальших кроках.

trac-admin management utilityСаме з цього моменту починають проявлятись особливості роботи з Trac: адміністрування проекту проводиться за допомогою консольної утиліти trac-admin. Отже, якщо ви не маєте доступу через SSH до свого сервера, годі й мріяти про установку цієї системи. І хоча деякі операції можливо перекласти на веб-морду, однак початкову ініціалізацію — зась. Якщо ж ви все ще з нами і вже готові до наступного кроку, то не гаймо часу.

Всі налаштування проекта знаходяться в одному файлі conf/trac.ini в директорії проекту. Зараз можна підправити загальні параметри проекту, однак я раджу відкласти цей крок на момент після тестового запуску проекту. Справа в тому, що будь-який згенерований проект з самого початку містить wiki-документацію, яка доступною мовою опише можливості та особливості налаштування системи. Знову повертаючись до Git, на сторінці GitPlugin ви зможете прочитати вичерпні пояснення щодо того, яким чином організувати співпрацю Trac та Git.

Для успішного старту проекту необхідно отримати можливість запускати Python-івські скрипти на запит веб-сервера. Це можна реалізувати через механізм CGI, FastCGI, або ж використовуючи mod_python, що ми, власне, і зробимо:

<Location/projects>
  SetHandler mod_python
  PythonInterpreter main_interpreter
  PythonHandler trac.web.modpython_frontend
  PythonOption TracEnvParentDir /var/trac
  PythonOption TracUriRoot /projects
</Location>

Вище представлений шматок конфігураційного файлу веб-сервера, який дозволить вести нам безліч проектів, що лежатимуть в /var/trac Наступні рядки ж дозволять мати один обліковий запис для всіх проектів. Даний тип автентифікації приведений лише для прикладу. Автентифікація користувачів через систему LDAP буде описана в наступних статтях.

<LocationMatch"/projects/[^/]+/login">
  AuthType Basic
  AuthName "Trac"
  AuthUserFile /var/trac/.htpasswd
  Require valid-user
</LocationMatch>

Якщо всі кроки виконані успішно, ви мусите побачити вже працюючий проект за адресою:http://localhost/projects/myproject/

Додаткові плагіни

Деякі з плагінів потребують особливої уваги при роботі з ними. Тут розглянуті лиш два з них, хоча насправді проблеми можуть виникнути в багатьох плагінах, функціонал яких пов’язаний з іншими системами, зокрема плагіни, що реалізують автентифікацію.

GraphvizPlugin

Trac with GraphViz pluginТрохи помучитись змусив мене плагін, що реалізовує inline-вставку графічного представлення інформації за допомогою graphviz. Для тих, хто все ще не може отримати зображення, підкажу основні вимоги:

  • директорія, в якій знаходиться кеш graphviz повинна бути доступна для запису користувачем www-data, під яким запущено веб-сервер. Крім того, якщо ви використовуєте tmpfs, то не робіть директорію для кешу в /tmp, оскільки для роботи graphviz необхідне існування директорії, а при наступному ж перезавантаженні вона просто зникне.
  • необхідні пакети: graphviz та librsvg2-bin
WebAdmin

Для того, щоб не мати клопоту при роботі з цим плагіном, необхідно, щоб файли проекту в /var/trac/myproject були доступними користувачеві www-data для запису. Загалом же, плагін встановлюється та підключається без зайвих зусиль.

Trac та PostgreSQL 8.3

Якщо ви використовуєте Trac 0.10 зі стандартних пакетів Debian, то матимете клопіт з неможливістю перегляду звітів про помилки (tickets). При цьому ще й при додаванні такого звіту система може видавати помилки. Для того, щоб усунути цю помилку, необхідно змінити у файлі /usr/share/python-support/trac/trac/ticket/model.py рядок 296 з:

"ORDER BY time", (self.id, str(self.id), self.id))

на

"ORDER BY time", (self.id, str(self.id), str(self.id)))

Сподіваюсь, що за кілька днів після випуску даної статті ця порада стане непотрібною 😉

Висновки

Закінчуючи статтю, хочеться підбити підсумки щодо системи в цілому. Особисто я вже використовую Trac для власних проектів, тому що ця система:

  • проста, зручна, та ефективна
  • має підтримку сучасних репозитаріїв, баз данних та прикладного програмного забезпечення
  • дуже гнучка
  • знаходиться в активній розробці

Хочете переконатися в цьому самостійно? Тоді ласкаво просимо до http://www.hosted-projects.com/trac/TracDemo/Demo , де ви зможете попрацювати з Trac без зайвого клопоту.

Серед недоліків даної системи щодо нашого ринку можу віднести майже відсутній хостинг з підтримкою Python та неможливість організації повного циклу життя проекту від його зародження і до закриття через веб-інтерфейс, хоча останнє скоро буде виправлене.

Правильне робоче середовище з xmonad

xmonad Досить недавно в коментарях старого доброго опеннета (opennet.ru) розгорілась чергова війна KDE vs GNOME, в якій хтось ляпнув, що зручність – далеко не їх(вищевказаних монстрів) позитивна риса. Натомість коментатор запропонував звернути увагу на xmonad. Новий DE? Ні, ні і ще раз ні. Це фреймовий(або ж мозаїчний) менеджер вікон. Що ж, познайомимося з ним поближче.

Read more »

Ви все ще використовуєте bash? Тоді ми до вас!

Вже давним-давно хотів зрозуміти причину страшенних війн стосовно командної оболонки (shell). З Bash я був знайомий з самого початку мого використання Linux, але майже ніхто його не хвалив. Так, всі казали, що це дефолтний, громіздкий командний інткрпретатор, додаючи ще купу епітетів явно не на його користь. І ось одного разу я таки вирішив спробувати щось інше.

Коли новенький ZSH стартував як мій дефолтний шелл, я ще дуже довго не міг зрозуміти, чим же він настільки хороший. Це якраз той варіант, коли баш виглядав краще, оскільки був дефолтним і мав вже деякі настройки хоча б того ж запиту на ввід ($PROMPT, $PS[1-4]), а тут споглядання картини

localhost%

ніяк не радувало. Так моє перше знайомство і закінчилося б, якби мені не було ліньки поставити баш назад (думка “дай ще потестю, мож ще що цікаве вилізе” промайнула у мене в мізках і вирішила хід подій). З часом я звик до цього шелла, його невеликих особливостей, і нарешті почав бачити різницю в швидкості роботи (порівнюючи роботу bash і zsh на різних користувачах).

А поки час ішов, я ще не раз бачив деякі “розфарбовані” екземпляри все того ж ZSH, і мені кортіло нарешті й собі таку цяцьку. І ось нарешті моя мрія здійснилась, і я з вами всім цим щастям поділюсь 🙂 .

Read more »

Перший браузер, що проходить тест Acid 3

І це Опера 9.5. Сьогодні в офіційному блозі компанії розробники похизувались скріншотом з тестового додатку, на якому вони тестують движок свого браузера. Кажуть, що це вперше вони отримали таку картинку (100/100 тестів) за весь час розробки. Цікаво тепер помацати буде все це власноруч. Кажуть, що на наступному тижні має вийти “technical preview version” 😉

MS Visual Studio-подібна IDE для Linux

Програмісти можуть дудіти в труби та фанфари, бо тепер і для Linux, здається, з’явилась достойна IDE. Поки її не тестив ще, але судячи по опису має бути дуже приємна річ. Нещодавно проект Mono (той, що займається портуванням C# та .NET на Linux) випустив і власне середовище розробки: MonoDevelop, інтерфейс якогодуже сильно нагадує Майкрософтівську студію. Нещодавно вийшла перша (1.0) версія продукту. Це потужне IDE, звісно інтегроване з Mono C#.  Але не лише. Офіційно також пдтримуються C/C++, Java, Visual Basic.NET та деякі інші. Компіляція C/C++ коду здійснбється за допомогою компіляторів GNU gcc та g++  і для цих мов підтримується (ура!) автодоповнення коду (code completion), спливаюча інформація, навігація по коду та інше. Більше того, MonoDevelop може навіть завантажувати деякі додатки Visual Studio, інтегрується з Subversion для контролю версій, підтримую юніт-тестинг та дозволяє створювати власні додатки.