Український IT-блог

Як виявилося, шановний читачу, я досить рано закрив тему власного реозиторію, а тому цією короткою розповіддю хочу важливі моменти з точки зору супроводжувача репозиторію, з чим вас і вітаю. Підтримувати власний репозиторій виключно для однієї вітки дистрибутиву як мінімум нелогічно. Справа в тому, що цим ви обмежуєте використання продуктів вашої праці лише обраною для цього віткою — використання такого репозиторію для оновлення інших віток є надто небажаним в силу того, що можна запросто зламати систему залежностей пакета, що повертає нас до початкового тезису. Саме тому збирати пакети необхідно у відповідному середовищі(наприклад, chroot відмінно підходить для таких задач), і лиш потім завантажувати до відповідної вітки. В свою чергу, репозиторій повинен мати всі використовувані вітки. Ну а самому репозиторію, звісно, місце на сервері. Ця стаття присвячена таким важливим задачам, як віддалене завантаження нових пакетів в репозиторій та подальше його автоматичне оновлення, організація сумісного репозиторію для різних версій дистрибутиву та дещо інше.

Доброї ночі, шановний читачу. Робота та внутрішня організація репозиторіїв в Debian здаються надто складними на перший погляд. Однак, придивившись уважніше, легко зрозуміти, що насправді це не так, що наочно підтверджують попередні дві статті. Сьогодні, як і обіцяється в заголовку, світ дізнається про новий репозиторій.

Існує далеко не один спосіб створення власного репозиторію: деякі пропонують варіант «взяти всі файли, покласти в одну купу, і згенерувати відповідні індексні файли Release та Packages», при використанні деяких утиліт, наприклад apt-build, остання сама створює собі репозиторій. Проте для поширення власних оригінальних або переконфігурованих пакетів такий спосіб навряд чи дасть виграш в довготривалій перспективі. «Правильний» репозиторій повинен мати власний пул, підписані індексні та релізні файли та власне пакети, можливість автоматичної обробки нових та оновлених пакетів та підтримку механізму apt-pinning. Саме такий репозиторій можна просто організувати, використовуючи утиліту reprepro.

В попередній статті ми зробили корисну справу і зібрали собі urxvt з підтримкою 256 кольорів. Тепер нарешті можна вмикати нормальну кольорову схему одного з найпотужніших редакторів ­— vim, а саме desert256. Однак розробники все ще сидять незадоволені і очікують, коли ми їм нарешті поставимо найсвіжіший Nginx зі скомпільованим стороннім модулем Nginx HTTP Push Module, або просто NHPM. Що ж, не будемо змушувати їх чекати ще.

Доброго дня, шановний читачу. В житті операційної системи поруч з резервним копіюванням важливе місце займає її оновлення. Так звані «виробничі» сервери першими пунктами в списку пріоритетів мають безпеку та стабільність роботи, тому їхні оновлення проводяться виключно з метою підвищення даних параметрів. З іншого боку, експериментальні сервери та сервери розробки вимагають найсвіжішого програмного забезпечення, зібраного з необхідними параметрами, рівнем оптимізації та відлагоджувальною інформацією. Проте очікувати виходу офіційного оновлення пакету Debian часом доводиться дуже довго, а встановлена програма необхідна зараз. Звичайно, можна становити програму власноруч, зібравши її з джерельних кодів, проте в результаті система все далі й далі буде походити на смітник. Саме для таких випадків є красиве і правильне вирішення проблеми – створення власного репозиторію.

Сьогодні ми продовжимо налаштування Buildbot’а. Сподіваюсь, читач вже знайомий з попереднім матеріалом на дану тему, тому тут будуть вказані типові запитання, вдосконалення, можливі проблеми без зайвих слів.

Як я й обіцяв в минулій статті, сьогодні ми дослідимо реальний приклад використання системи неперервної інтеграції під назвою BuildBot. Ні сам процес розробки, ні структура проекту не вважаються ідеальними, однак саме завдяки їм у мене зараз є можливість написати як можливо вижити в, здавалося б, такому хаотичному проекті.
Постановка задачі
Проект на Java(використовується система збирання Ant) в [...]

Мабуть, немає таких людей в середовищі Linux-користувачів, яким би не доводилося ставити закрите або комерційне програмне забезпечення. Не раз доводилось бачити “рідні” для цього виду програм інсталятори: графічні чи консольні, але завжди своєрідні. І поширюється програма разом з інсталятором в одному сценарії для командного інтерпретатора. А чи може хто-небудь написати власну програму-інсталятор, налаштувати її під [...]

Задача: отримати багатоцільове open-source середовище для управління проектами з web-інтерфейсом, підтримкою Git та БД PostgreSQL, автентифікацією через LDAP.
Обираємо систему управління проектами
За інформацією для роздумів гугл нас привів на сторінку з вікіпедії. Як бачимо, вибір у нас досить великий. Вибрати з них що-небудь по собі з виконанням більшості критеріїв досить нескладно. Однак підтримку Git має в [...]

Вже давним-давно хотів зрозуміти причину страшенних війн стосовно командної оболонки (shell). З Bash я був знайомий з самого початку мого використання Linux, але майже ніхто його не хвалив. Так, всі казали, що це дефолтний, громіздкий командний інткрпретатор, додаючи ще купу епітетів явно не на його користь. І ось одного разу я таки вирішив спробувати щось [...]