Tag Archives: консоль

Управління проектами з Trac

Задача: отримати багатоцільове open-source середовище для управління проектами з web-інтерфейсом, підтримкою Git та БД PostgreSQL, автентифікацією через LDAP.

Обираємо систему управління проектами

За інформацією для роздумів гугл нас привів на сторінку з вікіпедії. Як бачимо, вибір у нас досить великий. Вибрати з них що-небудь по собі з виконанням більшості критеріїв досить нескладно. Однак підтримку Git має в своїй реалізації лиш один проект — Trac, про який і йтиме мова далі.

Чому Trac

Trac logo

Версія 0.11
Мова Python
Сайт http://trac.edgewall.org/
Ліцензія Модифікована ліцензія BSD

Як вже було сказано, лише в нього я знайшов підтримку Git репозиторіїв. До того ж Trac має неабияку гнучкість: окрім базового набору, якого зазвичай не вистачає, купа функціоналу реалізована у вигляді плагінів, яких тут можна знайти на будь-який смак. Простий та зрозумілий з першого погляду інтерфейс, відсутність зайвих “свистілок” не може не порадувати людей, які від продукту очікують ефективну реалізацію функціоналу. Можливість адаптувати середовище на власний смак та за потребами проекту, будь то розробка програмного забезпечення, адміністрування, чи організація господарських робіт у себе на городі. Хоча незважаючи на можливість вести будь-які проекти в цій системі, все ж вона тісно інтегрована з ситемами контролю версій(Svn, Bazaar, Mercurial, Git), підсвіткою синтаксису “на льоту”(використовуються SilverLight, Enscript, а з версії 0.11 — ще й Pygments), розробкою документації (Doxygen, PyDoc, PerlDoc), і навіть системою управління тестами. Підтримка RSS-стрічок, wiki(до якої є теж купа розширень), і навіть ведення блогу додають практично всі необхідні інструменти для ведення сучасного проекту. Довершує все це добро документація по Trac, яка є в кожному новоствореному проекті на стоірнках wiki.

Установка та адміністрування

Ставити ми його будемо, звичайно ж, на Debian GNU/Linux, для якого поточною стабільною віткою вважається 0.10. Сподіваюсь, ви вже маєте налаштований Git репозиторій, інакше раджу взяти низький старт з цієї сторінки. Виконавши aptitude install apache2 libapache2-mod-python trac-core trac-git pcycopg2 та встановивши залежності й додаткові пакети за бажанням переходимо власне до конфігурації.

Першим кроком буде створення нового проекту. Де тримати проекти — справа кожного, хоча мені більше імпонує покласти їх до /var/trac/. Для промислового розгортання буде доцільним розгортати подібні середовища в домашніх директоріях користувачів. Отже, почнемо.

# mkdir /var/trac
# cd /var/trac
# trac-admin myproject initenv

В процесі установки система необхідно ввести деякі базові настройки, вибрати БД, з якою працюватимете, та вказати шлях до репозиторію. Якщо в якості репозиторію ви вказали Git, то система в кінці видасть попередження про відсутність його підтримки, однак все це можна сміливо ігнорувати, бо все це ми виправимо в подальших кроках.

trac-admin management utilityСаме з цього моменту починають проявлятись особливості роботи з Trac: адміністрування проекту проводиться за допомогою консольної утиліти trac-admin. Отже, якщо ви не маєте доступу через SSH до свого сервера, годі й мріяти про установку цієї системи. І хоча деякі операції можливо перекласти на веб-морду, однак початкову ініціалізацію — зась. Якщо ж ви все ще з нами і вже готові до наступного кроку, то не гаймо часу.

Всі налаштування проекта знаходяться в одному файлі conf/trac.ini в директорії проекту. Зараз можна підправити загальні параметри проекту, однак я раджу відкласти цей крок на момент після тестового запуску проекту. Справа в тому, що будь-який згенерований проект з самого початку містить wiki-документацію, яка доступною мовою опише можливості та особливості налаштування системи. Знову повертаючись до Git, на сторінці GitPlugin ви зможете прочитати вичерпні пояснення щодо того, яким чином організувати співпрацю Trac та Git.

Для успішного старту проекту необхідно отримати можливість запускати Python-івські скрипти на запит веб-сервера. Це можна реалізувати через механізм CGI, FastCGI, або ж використовуючи mod_python, що ми, власне, і зробимо:

<Location/projects>
  SetHandler mod_python
  PythonInterpreter main_interpreter
  PythonHandler trac.web.modpython_frontend
  PythonOption TracEnvParentDir /var/trac
  PythonOption TracUriRoot /projects
</Location>

Вище представлений шматок конфігураційного файлу веб-сервера, який дозволить вести нам безліч проектів, що лежатимуть в /var/trac Наступні рядки ж дозволять мати один обліковий запис для всіх проектів. Даний тип автентифікації приведений лише для прикладу. Автентифікація користувачів через систему LDAP буде описана в наступних статтях.

<LocationMatch"/projects/[^/]+/login">
  AuthType Basic
  AuthName "Trac"
  AuthUserFile /var/trac/.htpasswd
  Require valid-user
</LocationMatch>

Якщо всі кроки виконані успішно, ви мусите побачити вже працюючий проект за адресою:http://localhost/projects/myproject/

Додаткові плагіни

Деякі з плагінів потребують особливої уваги при роботі з ними. Тут розглянуті лиш два з них, хоча насправді проблеми можуть виникнути в багатьох плагінах, функціонал яких пов’язаний з іншими системами, зокрема плагіни, що реалізують автентифікацію.

GraphvizPlugin

Trac with GraphViz pluginТрохи помучитись змусив мене плагін, що реалізовує inline-вставку графічного представлення інформації за допомогою graphviz. Для тих, хто все ще не може отримати зображення, підкажу основні вимоги:

  • директорія, в якій знаходиться кеш graphviz повинна бути доступна для запису користувачем www-data, під яким запущено веб-сервер. Крім того, якщо ви використовуєте tmpfs, то не робіть директорію для кешу в /tmp, оскільки для роботи graphviz необхідне існування директорії, а при наступному ж перезавантаженні вона просто зникне.
  • необхідні пакети: graphviz та librsvg2-bin
WebAdmin

Для того, щоб не мати клопоту при роботі з цим плагіном, необхідно, щоб файли проекту в /var/trac/myproject були доступними користувачеві www-data для запису. Загалом же, плагін встановлюється та підключається без зайвих зусиль.

Trac та PostgreSQL 8.3

Якщо ви використовуєте Trac 0.10 зі стандартних пакетів Debian, то матимете клопіт з неможливістю перегляду звітів про помилки (tickets). При цьому ще й при додаванні такого звіту система може видавати помилки. Для того, щоб усунути цю помилку, необхідно змінити у файлі /usr/share/python-support/trac/trac/ticket/model.py рядок 296 з:

"ORDER BY time", (self.id, str(self.id), self.id))

на

"ORDER BY time", (self.id, str(self.id), str(self.id)))

Сподіваюсь, що за кілька днів після випуску даної статті ця порада стане непотрібною 😉

Висновки

Закінчуючи статтю, хочеться підбити підсумки щодо системи в цілому. Особисто я вже використовую Trac для власних проектів, тому що ця система:

  • проста, зручна, та ефективна
  • має підтримку сучасних репозитаріїв, баз данних та прикладного програмного забезпечення
  • дуже гнучка
  • знаходиться в активній розробці

Хочете переконатися в цьому самостійно? Тоді ласкаво просимо до http://www.hosted-projects.com/trac/TracDemo/Demo , де ви зможете попрацювати з Trac без зайвого клопоту.

Серед недоліків даної системи щодо нашого ринку можу віднести майже відсутній хостинг з підтримкою Python та неможливість організації повного циклу життя проекту від його зародження і до закриття через веб-інтерфейс, хоча останнє скоро буде виправлене.

Ви все ще використовуєте bash? Тоді ми до вас!

Вже давним-давно хотів зрозуміти причину страшенних війн стосовно командної оболонки (shell). З Bash я був знайомий з самого початку мого використання Linux, але майже ніхто його не хвалив. Так, всі казали, що це дефолтний, громіздкий командний інткрпретатор, додаючи ще купу епітетів явно не на його користь. І ось одного разу я таки вирішив спробувати щось інше.

Коли новенький ZSH стартував як мій дефолтний шелл, я ще дуже довго не міг зрозуміти, чим же він настільки хороший. Це якраз той варіант, коли баш виглядав краще, оскільки був дефолтним і мав вже деякі настройки хоча б того ж запиту на ввід ($PROMPT, $PS[1-4]), а тут споглядання картини

localhost%

ніяк не радувало. Так моє перше знайомство і закінчилося б, якби мені не було ліньки поставити баш назад (думка “дай ще потестю, мож ще що цікаве вилізе” промайнула у мене в мізках і вирішила хід подій). З часом я звик до цього шелла, його невеликих особливостей, і нарешті почав бачити різницю в швидкості роботи (порівнюючи роботу bash і zsh на різних користувачах).

А поки час ішов, я ще не раз бачив деякі “розфарбовані” екземпляри все того ж ZSH, і мені кортіло нарешті й собі таку цяцьку. І ось нарешті моя мрія здійснилась, і я з вами всім цим щастям поділюсь 🙂 .

Read more »

Шпаргалка юніксоїда

Не знаю наскільки давно з’явилась ця штука і може баян, але користь від неї важко переоцінити. Так ось, представляю вашій увазі шпаргалку юніксоїда. Цей документ – набір Unix/Linux/BSD команд, які знадобляться як людині, яка займається інформаційними технологіями в юнікс-середовищі (програмістам, адмінам), так і просто просунутим користувачам. В цьому мануалі є короткі пояснення, але вважається, що користувач знає, що він робить.

Останняю версію (наразі вже 11-ту) “шпори” можна знайти за адресою: http://cb.vu/unixtoolbox.xhtml. Якщо в цій адресі замінити розширення .xhtml на .pdf, то ви отримаєте PDF-версію, а якщо на .book.pdf, то версію PDF у вигляді буклету. Якщо роздрукувати буклетну версію на принтері з двостороннім друком, то отримаєте маленьку книжку, готову до прошивки. Рекомендую 😉