Tag Archives: flickr

Скрінсейвер з гарними фотками для ледачих

Google Photos Screensaver Багатьом людям рано чи пізно стандартний майкрософтівський прапорець набридає і вони шукають якоїсь гарненької заміни. Одним хочеться оживити “відпочиваючий” комп’ютер усякими там анімованими пейзажами чи акваріумними рибками (ненав’язлива реклама ;) ), а іншим типу мене обожнює дивитись на всякі там гарні фотки. Скрінсейверів, що просто показують фотографії з певних каталогів на диску нині дофіга, але всам факт завантажування фоток такого ледащо і гіка як я вельми дратує – ну не сучасно це, і кому ті зайві рухи потрібні? От як би то його зробити, щоб воно саме… Та сучасні технології не стоять на місці і вже мабуть навіть останній найледачіший користувач інтернету знає про інсування стрічок RSS – найзручнішого засобу отримувати свіжу інформацію без нагальної необхідності лазити по сайтах (найбільш адекватні з них ще й користуються єдино вірною RSS-читалкою – Google Reader, але зрештою донесення цієї істини до варварів не є темою цього допису і залишаєтсья на самоопрацювання). Так от, одне з чудес RSS полягає в тому, що воно дозволяє додавати в стрічку не лише звичайні статті (з текстом, відео та картинками), а і долучати до нього медіа-дані (як аттачменти у електронній пошті). Ті самі відео та картинки, але не як елемент статті, а як окрему сутність (в термінах RSS воно називається enclosure). Це важливо, бо комп’ютери все-таки тупі і виділити потрібну картинку з-поміж тексту їм не так легко як людині. Думаю ви розумієте до чого я веду: картининки можна автоматично отримувати з відповідних RSS і не треба нічого самотужки качати – розумні програми зроблять все за вас. Єдина умова – щоб ці картинки були оформлені у стрічці як enclosue (на жаль, не всі фото-сайти настільки просунуті, щоб видавати стрічки картинок з картинками не у вигляді вмісту новини, а саме як додаток).

Вибір самих RSS з фотографіями чи картинками та скрінсейвера з підтримкою їх завантаження з чих стрічок – справа смаку, але особисто мну для цих цілей рекомендує дві речі: фотки краще всього діставати з найкращого сайту по фотографії – Flickr, а в якості самого скрінсейвера Google Photos Screensaver. З останнім, щоправда, Гугль зробив невелику підлість – раніше це був окремий продукт, а зараз він іде виключно як складова Google Picasa, яка мені в повному обсязі нафіг не треба, бо я замість Пікаси все одно більш полюбляю Adobe Lightroom (бета версія якого ще нещодавно була безкоштовною, але як зараз – не знаю). Але повертаючись до нашого барану… Нижче показано як виглядає його налаштування за замовчуванням (дефолтна стрічка вже декілька місяців, на жаль, не працює, а там були непогані фото). При додаванні нової RSS-стрічки він перевіряє її на наявність додатків-фотографій і якщо таких не буде, то скаже, що вона не підходить.

Чим крутий Флікр? По-перше, тим, що це зараз мабуть найбільший і найкращий сайт де можна знайти справді гарні фотки практично всього що завгодно. Плюс саме завдяки ньому я частково відучився від поганої практики завантаження фоток на локальну машину. Навіщо? Щоб вона потім згубилась в нетрях диску? Краще вподобану вами на Флікрі фотографію додати собі у “favorites” – вона буде там присутня поки власнк не надумає її видалити (що буває вкрай рідко), плюс автор фото дізнається, що вона вам сподобалась і йому буде приємно. По-друге, цей сайт багато в чому передовий і там підтримується згадана вище RSS з фото-додатками майже для всього що тільки можна! Хочете отримати фотки, у яких в тегах прописано “кіт” – будь-ласка, з певної групи – ніяких проблем, власні вподобання – та залюбки…

Єдиний мінус Флікра – це жлобство деяких професійних (і не дуже) фотографів :) В тому сенсі, що вони викладають лише зменшені копії своїх фотографій і тому при показі скрінсейвера воно виглядє убого. Я довго мучився з цим, поки одного осіннього ранку, чи то вечора на мене не зійшло осяяння під назвою Yahoo Pipes. Це така кльова штука, яка дозволяє збирати та модифікувати дані з різних джерел та видавати у потрібному вигляді, але при цьому не вимагає від вас ніяких навичок програмування ;) В нашому випадку задача проста як двері: взяти RSS-потік з додатками-картинками та відфільтрувати його по розмірам зображень, але про це я напишу вже іншим разом, ок? :)

Інтернет початку XXI сторіччя. Lifestreaming або соціальні агрегатори

Те, про що піде мова сьогодні, являється однією з найсмачніших інтернет-новинок, які принісли останні роки. Хоча, звісно, ці сервіси не з’явилися б не будь всих попередніх, які я вже згадував в рамках цього циклу статей: мікро- та звичайних блогів, соціальних мереж, соціальних новин, контент-хостерів, тощо. Зате вони ставлять зручність користування цим всим на інший рівень і відкривають деякі нові можливості. Ідея соціальних агрегаторів проста: вони збирають інформацію про вашу активність в мережі та подають її одним змішаним потоком. З’явилася вона порівняно недавно, коли у вжиток увійшло поняття “мережевої втоми” (“network fatigue”), одним з елементів якої вважається необхідність реєструватись на та відвідувати купу сайтів для того, щоб відстежувати, що роблять або чим цікавляться ваші “друзі” (в лапках, бо мається на увазі в мережевому сенсі) на різних сайтах та мережах. Тобто поясню на прикладі: ваш друг публікує фотки за допомогою Google Picasa, розшарює новини через Google Reader, пише щось в персональний блог, користується мікроблоггінгом і т.д., і т.п. Для того, щоб бути в курсі останніх змін вам треба або періодично заходити на всі ці сайти аби перевірити чи не з’явилось що новеньке (те ще збочення, погодьтесь), або підписатись на відповідну RSS (благо, всі сучасні сайти дозволяють це зробити). Фактично більшість соціальних агрегаторів типу Plaxo Pulse, Iminta та інших лише це і роблять — просто збирають інформацію докупи. Хоч і не завжди все через RSS — часто через API відповідних сервісів, які надають більше можливостей, завдяки чому ці сервіси все ж більш гнучкі й потужні, аніж просто купа RSS. Та все одно це занадто примітивно і… несоціально ) Якось по-дурному виходить: служба агрегації соціальних сайтів сама не є такою. Тому я цього разу відійду від попередньої практики опису декількох конкуруючих ресурсів і зупинюсь на тому, який вважаю безсумнівним лідером в цій сфері, який залишив інших далеко позаду. Мова піде про FriendFeed — стартап, який був розроблений не ким-небудь, а колишніми співробітниками компанії Google, що займали там далеко не останні позиції.

Отож, як писалось вище, основна робота ФрендФіду збирати докупи вашу активність в Мережі. Там є певний набір сервісів, що підтримуються на рівні API, а все інше можна при бажанні додати як підписку типу “Блог” (насправді це не обов’язкоко має бути блог – це скоріше звичайний RSS-агрегатор), вказавши відповідну RSS-стрічку. Таким чином ви реєструєте свою активність з різних сайтів у ФФ, а інші користувачі, кому цікава ваша персона, в свою чергу можуть підписатися на стрічку з нею. Величезна кількість підтримуваних сервісів (див. скріншот) вже зараз вирізняє його з-поміж конкурентів, але не лише цим він цікавий.

По-перше, там є можливість коментувати цю активність (буває такі розгортаються суперечки, що блоги відпочивають ) ) та додавати в “Улюблене”. І коментарі там — це не просто данина моді, а дуже зручна річ, коли вам хочеться прокоментувати активність на якомусь сервісі, де ви не зареєстровані. Для мейнстрімових речей є можливість “зворотного зв’язку”. Наприклад, коментарі до дописів в Twitter’і можна відправляти теж як твіти-відповіді (звісно, для цього вже треба бути зареєстрованим на відповідному сайті, але принаймні заходити на нього не треба та й виглядає обговорення зручніше). Щодо додавання у Favorites, то тут теж прикольно зроблено: з транзитивністю операції. Тобто, наприклад, користувач A читає користувача B, а B в свою чергу — C, але A нічого не знає про C, та коли користувач B додає в “Улюблене” щось зі стрічки C, то це попадає і в загальний потік користувача A, що останньому дуже і дуже зручно, бо в “Улюблене” зазвичай додають дійсно цікаві і варті уваги речі.

По-друге, можна відслідковувати активність людей не зареєстрованих на FriendFeed’і. Для цього є механізм “уявних друзів” (imaginary friend), коли ви додаєте чиюсь активність до ФФ по аналогії зі своєю власною, але використовуючи його логін чи то ідентифікатор при додаванні контенту, але ця активність не відмічається як “ваша”.

По-третє, зручний пошук. Здавалося б така дрібниця, але деякі агрегатори і цього не мають. До речі, я часто використовую FF для пошуку по прошарених дописах в Google Reader, бо він зберігає shared та starred записи лише впродовж одного місяця.

По-четверте, є тут така штука як “кімнати” (це одне останніх же нововведень), тобто своєрідні тематичні стрічки, в певному сенсі аналоги спільнот.

По-п’яте, в стрічка вашої активності може наповнюватись не лише автоматично із соціальних мереж, або RSS. Можна і просто залишити повідомлення, посилання на зовнішній ресурс чи картинки вручну — потрібно лише перетягти на панель відповідну “кнопку”.

Ну і ще багато всього. Його розробники подумали про багато приємних дрібниць. Припустимо, якщо ви довго не мали доступу до Інтернету, а “друзів” у вас багато, то у FF є спеціальний режим перегляду “найцікавіше за день/тиждень/місяць”, коли не потрібно буде перечитувати по декілька сторінок інформації, далеко не вся з якої може бути вам цікава, а так можна вже одразу відфільтрувати. Звісно, як і у кожного поважного стартапу у нього є API, завдяки чому було розроблено масу додатків. В тому числі з того чим я активно користуюсь: AIR-клієнт Alert Thingy (з підтримкою публікації не лише у FriendFeed, а також в Twitter та Flickr) та плагін-віджет для WordPress.

Мну особисто завдячує ФрендФіду як одному з джерел цікавої інформації за рахунок його системи обміну цікавинками, а з іншого – економією часу на відвідуванні інших сайтів (фактично останнім часом ранковий перегляд новин звівся до перегляду FF-стрічки, пари форумів та інколи Google Reader; останній рідко, бо досить багато часу витрачається). До речі, цікаво що активно викорситовувати я його став лише через кілька місяців після реєстрації. Тоді навіть знаючи про нього багато з того, що написано вище я не розумів навіщо його потрібно. А зараз це один з основних сайтів на які я заходжу. Отаке.

Трохи про Flickr…

Нещодавно дізнався про дві цікавинки з ним пов’язані, тож хочу поділитися…

Compfight screenshotПерша – пошуковик. Всього-навсього? Ні! Звчичайний пошук у Флікрі видає вам всі фотки, що відповідають вибраному пошуковому запиту. А якщо вам, наприклад, потрібна фотка з високою роздільною здатністю та ще й не захищена авторськими правами ( в тому сенсі, що автор не проти, якщо ви її десь використаєте в якості ілюстрації) ? Отож-бо… Доведеться перебирати руцями. Точніше довелось би, якби не було Compfight‘у. З ним ви можете відшукати тематичні фотки по тегам або по всій доступній для фотці текстовій інформації (назва, опис, теги). Результат виконання запиту виведеться колажем з великої кількості фоток, причому ті з них для яких доступний оригінальний розмір будуть підсвічені синьою стрічкою знизу, а навівши на саму фотку можна буде побачити реальну роздільну здатність оригіналу.

FlickrvisionДругий сервіс, Flickrvision, більш розважальний, аніж корисний, але однозначно цікавий: він відображає фото по мірі їх надходження до Флікру одночасно відображаючи на мапі місце, де воно було зняте, за допомогою Google Maps. Виглядає справді заворожуюче – багато хто з відвіувачів сервісу вже мріє про подібний скрінсейвер… :)