Український IT-блог

Досі мені ні разу не доводилося відновлювати файлову систему після краху або неправильних дій користувачів, проте одного дня я сам «прострелив собі ногу» в стилі UNIX: вилучив половину файлів двотерабайтного сховища на сервері. В цю особливо похмуру ніч я запустив перебудову файлової системи з метою знаходження старих невилучених файлів, і вже на ранок я отримав більш-менш відновлену файлову систему, а в її корені з’явилась вищеозначена директорія lost+found.

Відкривши директорію я побачив 180 гігабайт файлів з дивними назвами без жодного натяку хоча б на приналежність до типу файлу. Так, це і були відновлені файли. На фоні цього хаосу так само дивно названі директорії виглядали ледве не оазисами в пустелі: адже в них вціліли справжні імена файлів. Проте 180 гектар вручну не просієш, і я вирішив для початку оцінити масштаби трагедії і знайти більш-менш адекватний спосіб витягти з того хаосу частинки необхідних мені даних. І ось тут почалось найцікавіше.

Я звик носити з собою власний ноутбук, постійно переключаючись між двома різними точками доступу до мережі інтернет: вдома та на роботі. З тиждень я мирився з тим, що необхідно щоразу перенастроювати параметри бездротового підключення. Використання сторонніх засобів для збереження та перенастроювання Wi-Fi підключення мене особливо не радувало, до того ж, моєю метою було ще й максимально зручне управління мережевими підключеннями як в графіці, так і в терміналі. Пам’ять нагадала мені, що подібна ситуація вже передбачена в файлі мережевих налаштувань /etc/network/interfaces.

Мабуть, немає таких людей в середовищі Linux-користувачів, яким би не доводилося ставити закрите або комерційне програмне забезпечення. Не раз доводилось бачити “рідні” для цього виду програм інсталятори: графічні чи консольні, але завжди своєрідні. І поширюється програма разом з інсталятором в одному сценарії для командного інтерпретатора. А чи може хто-небудь написати власну програму-інсталятор, налаштувати її під [...]

Вже давним-давно хотів зрозуміти причину страшенних війн стосовно командної оболонки (shell). З Bash я був знайомий з самого початку мого використання Linux, але майже ніхто його не хвалив. Так, всі казали, що це дефолтний, громіздкий командний інткрпретатор, додаючи ще купу епітетів явно не на його користь. І ось одного разу я таки вирішив спробувати щось [...]

Програмісти можуть дудіти в труби та фанфари, бо тепер і для Linux, здається, з’явилась достойна IDE. Поки її не тестив ще, але судячи по опису має бути дуже приємна річ. Нещодавно проект Mono (той, що займається портуванням C# та .NET на Linux) випустив і власне середовище розробки: MonoDevelop, інтерфейс якогодуже сильно нагадує Майкрософтівську студію. Нещодавно [...]

Не знаю наскільки давно з’явилась ця штука і може баян, але користь від неї важко переоцінити. Так ось, представляю вашій увазі шпаргалку юніксоїда. Цей документ – набір Unix/Linux/BSD команд, які знадобляться як людині, яка займається інформаційними технологіями в юнікс-середовищі (програмістам, адмінам), так і просто просунутим користувачам. В цьому мануалі є короткі пояснення, але вважається, що користувач [...]

Чи багато геймерів серед користувачів Linux? Хтозна Але впевнений, що більшість з них дуже ледачі, щоб налаштувати WINE для того, аби запускати свої улюблені іграшки. Консоль та конфігурацйні файли, погодьтесь, не для кожного. Тому багато людей і тримають по дві ОС, причому використовуючи Windows виключно як ігрову платформу. Якщо це єдина причина з [...]