Tag Archives: софт

OnLive Desktop

OnLive Desktop – це майкрософтівський сервіс в хмарі, який дає нам доступ до Офісу (в принципі) на будь-якому пристрої (безкоштовна версія 2 гіга + Офіс). Це попросту Remote Desktop на майкрософтівський комп в хмарі, який власне виконує проги, а скріншот надсилає на ваш пристрій (наразі це iPad і Андроїд-планшети, але в ближчому майбутньому обіцяють pc та маки теж… поки що можна попробувати на pc через Bluestacks ;) ).

Як на мене, це досить революційне, радикально-неполовинчасте рішення. (Бо те, що існує зараз – дублюючий софт, типу GoogleDocs, який намагається яваскриптом повторювати функціональність десктоп-додатків – це ж насмішка, правда?..) Воно же вітало у повітрі… Чому ніхто не здогадався раніш? Працює в принципі будь-де. Інсталяцій не потрібно. IT-фахівців не потрібно. Супроводження не потрібно. Усе винесено на серверну частину. Клієнт отримує лише скрін. Функціональність повна.

Ну і користь для розробників софту переоцінити важко – піратам важко креканути щось, що встановлено на сервері виробника, монетизація контрольована. (Для того ж все (хмара) і задумувалося, не?)

Opera Unite

Сьогодні Опера обіцяла перевинайти Веб, і те, що вона зробила, дуже схоже на це. Opera Unite крута штука. Шарити файли між Операми – дуже крута ідея (усі інші сервіси теж класні (Media Player мій улюблений моя музичка на роботі, до речі)). Про те, що таке Юнайт і все супутнє, ви можете прочитати/спробувати самі (з офіційних джерел).

Та я хотів би просто і ясно висловити, що власне зробила Опера: вона створила безкоштовний тунель через operaunite.com.

Якщо хто не знає, що таке тунель, я поясню в простих словах: уявіть, ви змінюєте роботу (а для мене це якраз актуально :( ), приходите на нове місце, а там файервол і аська не працює — взагалі, паше тільки html, все інше заблоковано. Що з цим зазвичай роблять? Користуються обхідним шляхом, який називається тунелюванням (для чого існує спеціальний софт):

  1. десь в “кошерному” місці (де інет чистий — напр. вдома) встановлюється тунель-сервер;
  2. на роботі встановлюється клієнт
  3. аська (і все що треба) пускається через нього

Коротше кажучи, весь трафік аськи іде через 80 порт як текст, а тунель-сервер розшифровує його назад в аську і власне здійснює зв’язок з сервером icq.

Таким чином, у вас все працює “за стіною” :) . Очевидним недоліком тунелювання є той факт, що весь ваш трафік, власне, дублюється: адже ви пересилаєте дані на тунель-сервер, а він точно ті же дані пересилає вже за призначенням.

Те, що зробила Опера зі своїм Юнайтом – по суті те саме. Прийшовши на будь-яке місце (чит. за будь-який файервол) і запустивши Оперу (яка виступає тут в ролі тунель-клієнта), ви можете шарити свої файли зі світом.

Що залишається за лаштунками, так це operaunite.com (вірніше той факт, що він є тунель-сервером). Тобто весь ваш трафік дублюється через нього (адже тільки так це диво “децентралізації” можливе…).

А отже, для того, щоб децентралізувати інтернет (“позбутися посередників”, словами офіційних протоколів), Опера по суті хоче створити єдиний глобальний тунель.

І тепер два питання:

  1. чи подужає Опера глобальний трафік (це ж не гугл, врешті-решт)
  2. чи вірите ви, що вміст ваших приватних вінчестерів, продубльований Оперним тунелем, лишається після цього таким самим приватним, яким був до?

І мої відповіді на обидва питання: НІ.

(
п.с.: сама ідея просто назвичайно чудова, але повинний бути вільний спосіб створювати свої тунель-сервери, незалежні від Опера.

п.п.с.: уточнення – насправді Опера спочатку намагається встановити прямий конект, і лише потім, якщо “відчуває” файервол, обходить його тунелем.
)

смарт.фм

Ні, не все, ще дещо:

…а по-третє, є такий крутий сервіс з дурацькою назвою smart.fm. Колись він називався iKnow , та вони чогось переіменувалися. Неважливо. Так от, це абсолютно геніальна річ для всякого, хто вчить японську! Серйозно. Там є така прога iKnow (так, назва лишилася, як у старого сайту) — так от вона дуже допомагає зі словарним запасом ;) .

Спочатку ви вибираєте т.зв. лист для вивчення; це просто випадковий тематичний текст, який ви хочете прочитати, але канджі/слів з нього не знаєте. Здається, тупик? Чи довгі безконтекстні тикання по словниках? На поміч приходить iKnow — запускаєте прогу і вчите в контексті всі слова цього тексту з промовою і написанням. Кожен день прога підкидає вам порцію нових слів плюс повтор, нівелюючи тим самим затухання пам’яті (забування нового).

Так, ясно, це ті самі флеш-картки, що були завжди, але реалізація тут дійсно краща. (Вони навіть обіцяють, що прога розрахувує ваші особисті затухання і підлаштовується саме під них!).

А ще там є диктант і брейн-штурм. А ще цей сервіс розроблений японцями, тому там багато японського матеріалу. Наприклад, текстів з аніме ;) (я собі усі листи по Сен то Чіхіро зібрав, тепер вчу лексику (щоб потім подивитися без перекладу…)). Коротше, дійсно працючий варіант ;) .

Disqus

Disqus (дискас) — крута онлайн-система коментарів. Недавно про них почув, трохи потикав і одразу захопився. Переваг дуже багато. Але багато і різних контроверсійних моментів…

Централізація і деблогізація коментарів

Довгий час багато хто вважав коментарі якимось ледь не “довіском” до постів на блозі — важливим, корисним, але довіском. Стандартні вордпрес-коментарі представляють собою плоску послідовність відповідей-реакцій на пост. Нема можливості відповісти на якийсь цікавий вам коментар. Нема можливості “проголосувати” за нього. Неясно, що за людина автор коментаря. Не вибудовується дискусії, коротше…

Адже коментарі і самі “генерять контент” (так би мовити), і самі можуть бути предметом коментарів. І саме так будується звичайна розмова — вона постійно відгалужується; і той, хто її розпочав не обов’язково має більше ваги. Останнім часом все більше людей починають розуміти, що коментарі — це повноцінні дискусії, які можуть досить таки далеко відходити від теми, що їх спровокувала; в яких можуть бути відгалуження і діалоги; які, коротше кажучи, повинні мати більше форумних фіч. Так само і коментатори — їх треба цінувати, їм треба полегшувати життя, з ними треба розмовляти і за ними цікаво спостерігати на інших блогах. Вони мають право редагувати чи знищити свій коментар, або, напр., мати його копію у незалежному місці (на випадок, якщо це дуже важливий коментар, а блог, де він був опублікований, вже не існує…) і т.д… подальше читання на тему “які мають бути права коментаторів” тут (читайте не тільки сам пост, але і коментарі до нього ;-) ) ).

Пропозицією саме на цей попит стали декілька систем онлайн-коментарів, покликаних “відв’язати” коментарі від конкретних блогів і, взагалі, створити єдине централізоване місце для дискусій (а блоги і пости мають лише надавати їм контекст): Intense Debate, SezWho, Disqus

Плюси

Дискас подобається одразу. Ви реєструєтесь, отримуєте плагін для вордпресу (чи чого іншого), встановлюєте його собі на блог (трохи твікаєте css, якщо потрібно) — і все! Замість стандартних вордпресівських коментарів у вас інтегрована ціла онлайн-система, яка надає, зокрема, такі можливості:

  1. Розгалужені (threaded) коментарі — можливість відповідати на чийсь коментар, не тільки на основний пост
  2. Відео-коментарі(!) — можливість залишати у відповідь своє відео, яке можна записати прямо тут же по місцю (вам знадобиться seesmic-акаунт)
  3. Єдині профілі — наскрізна ідентифікація, де б ви що не постили (з можливістю заявити права (claim) на свої старі коментарі, які ви постили, ще не зареєструвавшись на disqus!)
  4. Система рейтингів коментарів і юзерів (і можливість відповідно відсортувати гілку) — безглузді коментарі швидко опиняються “внизу”
  5. Можливість навівши мишу на аватар коментатора побачити його останні коментарі (і не тільки на вашому блозі — по всьому вебу(!) (і можливість підписатися на ці його коментарі ;-) ))
  6. Форум на сервері disqus, що дублює усю дискусію — коментарі можна лишати і там і тут, вони будуть відображені скрізь
  7. Інтеграцію у френдфід: де б ви що не коментували — усе буде проходити у вашому потоці
  8. Підтримка OpenID, граватарів (увага! тільки при реєстрації з сайту — по місцю коментування поки що не працює! (треба спочатку піти на сайт)) і трекбеків…

Коротше, усіх переваг і не перелічити… (краще раз подивитися;-) ) Коментарі стають справжніми розмовами і велика частина уваги переходить з власне посту на них.

Контроверсійні моменти

АЛЕ. Є і свої “але”; і головне з них — коментарі перестають бути частиною блога(!) Вони навіть зберігаються “на стороні”. І це означає багато в чому втрату контролю над ними. Ні, модерацію ви зможете здійснювати, з цим все ок — просто що буде, якщо disqus накриється мідним тазиком? Де будуть ваші коментарі? (такі цінні вашому серцю?) Дискас має можливість експорту коментарів у xml. Та немає (поки) можливості імпорту цього xml назад у вордпрес! (на випадок, якщо ви схочете повернутися на вордпресівський варіант, мало що в житті буває…)

Взагалі, попереджаю: інтеграція вордпресівських коментарів у дискас поки що не реалізована зовсім! При установці вам буде запропоновано три варіанти поведінки:

  1. замінити вордпресівські коментарі на всіх постах — обережно! старі коментарі не будуть більше відображатися!
  2. замінити усі пости без коментарів (включно з майбутніми) — я зробив би саме так
  3. замінити коментарі тільки на постах, закритих для коментування — (нафіга?)

Найкращий варіант — другий; так всі старі коментарі залишаться у вордпресівському варіанті (і він працюватиме з ними і надалі), а нові стануть disqus. У першому же випадку старі коментарі “пропадуть” (але не з бази даних, не хвилюйтесь — коли з’явиться імпорт, їх можна буде залучити у disqus), і ви почнете з нуля (тому будьте уважні, цього небагато хто хоче…)

Щодо відео-коментування теж питання: дехто вважає (і небезпідставно), що вони порушують загальну зв’язність коментарів — коли люди дивляться на текстові коментарі вони мають змогу швидко “пробігти” текст очима, виділити цікаві для себе моменти і вже на них зосередитися; коли ж серед тексту зустрічається відео — його очима не пробіжиш! — прийдеться дивитися… (а це може бути щось типу “ну от, це мій перший відео-коментар…” — не обов’язково всім цікава річ, не?..) Але з іншого боку, у відео є і свої плюси: якщо ви хочете похизуватись своєю новою мобілкою, напр., чи спитати якого кольору кросівки вам більш пасують — краще варіанту і не придумаєш!

Є у disqus й ще декілька мінусів, що стосуються в основному дизайну — загалом-то він працює скрізь, але дрібні недоробки присутні. Напр., в іе вікно log in (по місцю коментування) криве, а в опері — не дозволяє ввести пароль (приходиться іти на сайт і робити це там). Є помилки в реалізації вордпрес-функції disqus_recent_comments() (що показує останні коментарі) — в одному місці вони забули закрити тег </em>, і через це вся сторінка лізе наперекосяк (зробіть пошук у файлі disqus.php по слову ago і одразу після нього додайте </em>, щоб пофіксити це (та сподіваюсь, вони скоро пофіксять це і самі)).

Головне ж це те, що все реалізовано як яваскрипт — тому пошуковики НЕ ІНДЕКСУЮТЬ коментарі на вашому блозі! (плюс страждає швидкість завантаження сторінки трохи…) У них є варіант API-плагіна для вордпреса — але

This version is out of date. We recommend using 1.04 until a new version of the API plugin is released

— тобто його версія наразі застаріла (багато фіч не підтримується). АПІ-плагін генерує html, а він індексується пошуковиками — тому цей варіант був би ідеальним. На жаль, поки що він в повній мірі недоступний :-(


І наостанок, для тих, хто вирішить спробувати disqus у себе локально: почитайте уважно FAQ! — особливо в плані Can I test on a local or private server?:

Yes. Set the following JavaScript parameter.
var disqus_developer = 1;

— тільки додам, що зробити це треба у файлі comments.php у перших тегах “script”.

До речі, на Тумблері disqus давно єдина система коментарів, і я собі там його поставив теж — так що завжди можна потикати ;-) .

Bottom-line: disqus ще зовсім молодий стартап, і багато що їм треба ще доробити. Але ті фічі, що вже є, — досить-таки вражають. (Звісно, усе це можна реалізувати за допомогою плагінів (і зробити навіть краще) — але скільки плагінів вам для цього знадобиться?.. ;-) і як все це обслуговувати?..) У мене локально вже все готово для переходу на дискас: щойно вони нададуть можливість зворотнього імпорту їхніх коментарів назад у вордпресівський формат — я їхня людина без питань! ^__^ (зі всім іншим можна жити…)

FriendFeed Share Bookmarklet для Опери

На френдфіді є така кльова закладочка — Share Bookmarklet. За її допомогою можна розшарювати на фф з будь-якої сторінки різну інфу. Зокрема вона прикольно працює із фотками — клікаєш фотки на сторінці, які сподобалися, і вони додаються у фрейм закладки, а потім і на фф (як мініатюра) (див. приклад).

Усе б нічого, та з Оперою це не працює! (тобто так все нормально, а з картинками ну ніяк…) І це так прикро — простий яваскрипт не могли вже з усім сумісний написати… Ну я собі подивився, що за помилку пише Опера — “attempted to write protected variable”. Тоді зайшов подивитись на код, який цю помилку генерує. І з’ясувалось, що вся проблема в тому, що скрипт оперує адресами (чи що) з різними протоколами: https і http — а Опера (логічно) сприймає їх як різні об’єкти і не дозволяє обмінюватися даними між ними (щось таке коротше). А інші браузери на це плювали. В усьому оригінальному скрипті це https зустрічається один раз, в інших місцях завжди http. Одним словом, склалося у мене враження, що хтось просто помилився з цим https. Тому я написав свій користувацький яваскрипт (є в Опері така корисна штука), який просто заміняє цей https на http — і все запрацювало!

Взагалі-то я написав розробникам фф про це, але поки відповіді немає — кому треба, може корисуватися ;-) (як бачите, це диво програмістського мистецтва кожного разу, коли запускається закладка, тупо робить пошук-заміну https на http в їхньому скрипті (хто вміє, хай напише краще)).

Коротше, мораль: Опера як завжди ні в чому не винна… Вони лише чітко дотримуються стандартів (і що інші на ці стандарти забивають — то вже не їх проблема). У даному випадку, скоріше за все, має місце просто програмістський ляп; та якби проблема спливла б не в Опері — як швидко його б виправили! А так, тяганина…

WordPress 2.5

Оновився до вордпрес 2.5… Тепер подивимось, які будуть глюки. Поки що політ проходить нормально.

Що прийшлось поправити. По-перше, custom fields. Вордпрес додає тепер два внутрішні поля у custom fields: _edit_last та _edit_lock — вони відповідають за нову фічу, спільне редагування. Тому людям, що користаються custom fields, прийдеться поправити свій код, що їх відображує на предмет виключення вищезазначених полів.

І по-друге, граватар. Вордпрес тепер має вбудовану підтримку граватарів (читати тут). Так що плагін я вимкнув. Але виклик потрібної функціїї get_avatar(…) теж прийдеться дописати де треба. Зауважте, функція викликається досить тупо як echo get_avatar(…) — тобто саме з echo, і видає код img… і т.д., який, відповідно, важко контролювати. Так що багато чого там не потвікаєш… Але функціональності по замовчанню мені вистачає :-) .

Новий інтерфейс мені спочатку не дуже сподобався, але під файерфоксом він зовсім навіть нічого (під оперою усі скруглені кути на кнопках чогось квадратні). Взагалі новинок багато (читати тут). Серед приємностей — автоматичний апгрейд плагінів прямо зі сторінки плагінів! (так, все автоматично: плагін деактивується, нова версія завантажуються вам на блог, плагін активується… магічно ^__^). Класна кнопка Add media на сторінці Write. Можливість швидко створювати фото-галереї. Пошук по сторінках (а не тільки по постах). Редагування тегів (але чому так і нема можливості зручно додавати до поста тегі з уже існуючих, я не розумію)…

І все-рівно, функціонально старий інтерфейс Write, наприклад, мені подобався більше — там багато опцій було в колонці справа від поста, і не треба було прокручувати всю сторінку, щоб до них дістатися (категорії точно так і просяться бути справа). Та, видно, вони там дослідили користувацькі уподобання і вирішили таки зосередити всю функціональність в одній колонці під постом. Може, так і краще (треба звикнути).

Та головне — схоже, вони нічого не зіпсували, апгрейд пройшов порівняно нормально, бази даних в порядку, теми-плагіни працюють… Що ще треба?