Все-таки відчуваєш себе хоч і маленьким таким, але пророком, коли твоє розуміння розвитку технологій знаходить підтвердження в реальному житті. Вже давно я і, звісно, не лише, казали, що нам скоро не знадобляться здоровенні за об’ємом HDD для того, аби зберігати інформацію, адже з ростом швидкості та доступності мережі Інтернет в цьому не буде аніякої потреби: все можна буде просто слухати в потоковому режимі не завантажуючи (в сенсі збереження) собі на машину і все поступово до того йшло.

Але залишалася все одно “невеличка” проблема: правовий аспект. І ось, нарешті, знайшлися люди, які знайшли можливості подолати цей останній бар’єр простим і логічним чином: зробивши музику безкоштовною для слухачів, але змусивши їх за це розплачуватись рекламою. Взагалі тут, думаю, варто зробити один ліричний відступ. Мінус-один якось дуже гарно розписав морально-правові аспекти розповсюдження фансабів до аніме, але я візьму дещо ширше, хоча скористаюсь його аналогіями…

Всі ми в тій чи іншій мірі дивимось, чи дивились ТБ або слухали радіо. Звісно, я маю на увазі звичайне, а не Інтернет. При цьому ви ніколи не платили за проглянутий конкретний фільм, чи прослухану музику. Питання прав на перегляд чогось вас ніяк не зачіпало. Ви платили лише фіксовану абонентську плату за користування каналами зв’язку (антена, кабельне, радіоточка, тощо), які не мають ніякого відношення до того, що по ним транслюється. Хоч насправді ви платили за проглянуті фільми та прослухане радіо переглядом реклами, тобто всякими там “тьотями асями”. І всі були задоволені. Телевізійні компанії виступали посередниками між вами як споживачем та кіноіндустрією як виробником. Але як радіо, так і телебачення – канали односторонні, тобто ви практично не можете впливати на те, що там транслюється. Зараз ми маємо Інтернет і, що найцікавіше, це не що інше ніж якісно новий виток колишніх ЗМІ. З тою різницею, що цей канал двонаправлений, завдяки чому досягається інтерактивність: ви можете слухати та дивитись не те, чим вас годують, а виключно те, що самі оберете. Інтернет-провайдери займають місце кабельних мереж як засобу доставки даних. Справа тепер лише у появі інтернет-аналогів 1+1 чи Інтеру (звісно у осучасненому вигляді), які візьмуть на себе посередництво між вами та кіностудіями та музичними лейблами. Зрозумійте: це революція, новий технологічний стрибок, який відбувається прямо на наших очах! Повертаючись до нашого барану, Spotify… Те, наскільки вдалим буде цей проект покаже наскільки зараз готове суспільство (принаймні в розвинутих країнах – нам поки що випало на долю лише спостерігати) перейти на цей якісно новий рівень доставки інформації. А що таке цей самий Spotify?

Основною метою створення проекту була легалізація безкоштовних аудіозаписів, або простіше кажучи боротьба з піратством. Ця система і дійсно є легальною за рахунок того, що ви як користувач не тримаєте копії файлів на своїй машині (адже саме в наявності копій, а не факті їх прослуховування полягає піратство), а слухаєте музику в потоковому режимі. Андерс Сер (Anders Sehr), представник Spotify, описав їх сервіс так: “Spotify – це новий спосіб насолоджуватись музикою. Ми віримо, що Spotify стане життєздатною альтернативою музичному піратству. Ми збираємося досягти цього створивши сервіс, який буде кращим і зручнішим, аніж піратство, і таким чином залучимо користувачів до цілком легальної і стабільної альтернативи, що надасть їм більше можливостей насолоджуватися музикою.” Плани дуже амбіційні, та багато чого залежить, на жаль, не лише від самого стартапу, а й від рекордингових компаній, адже дійсно корисним сервіс може стати лише коли його музична бібліотека буде достатньо наповнена, аби задовольнити якомога широкий спектр слухачів. І в цьому сенсі теж є певні зрушення: такі компанії як EMI, Warner Music, Sony BMG та 3 інших відомих лейбли вже позитивно відгукнулися про нове починання і підписали контракти зі Spotify. Дізнатись про поточний список підписаних лейблів можна на сторінці “Лейбли та виконавці”. Крім того, Spotify зараз відкритий і для співпраці з конкретними виконавцями і на тій само сторінці, я так зрозумів, можна подати заявку на додавання ваших записів до медіабібліотеки Spotify.

Але то все в теорії, а як воно на практиці? Завдяки Ernesto з сайту TorrentFreak мну розжився інвайтом на закрите бета-тестування цього сервісу, тому зміг помацати все своїми лапами 😉 Сам Spotify представляє собою конгломерат iTunes та Last.fm (підтримувані ОС: Win32 та Mac): він складається з інтернет-сервісу, що представляє собою здоровенне сховище музики та легкого iTunes-подібного програвача (див мал.). Закачка медіаконтенту здійснюється по гібридній схемі: тобто як пряме потокове завантаження з сайту, так і по P2P торрент-подібному протоколу (що і не дивно, адже один з розробників – Людвіг Стрігеус, автор відомого torrent-клієнту uTorrent) для найбільш популярних речей (клієнт має кеш завантажених даних, розмір якого користувач може варіювати; по замовчуванню – 10% від об’єму диску). Якість музики судячи з описів десь на рівні MP3 160kbps. Здається, що малувато, але насправді звук, ІМХО, дуже і дуже пристойний – у мене принаймні відчуття відрази не викликав.

Незадовго після реєстрації на сервісі користувачам видається 5 інвайтів, які можна роздати бажаючим. Вони і у мене є (віддам 4 з них в хороші руки, але перед цим дочитайте абзац до кінця 😉 ), так що прохання до бажаючих отримати інвайт та спробувати сервіс відписатися в коментарях до цієї статті на моєму основному блозі, тобто тут 😉 Але увага! тут є невеличка проблема: із-за деяких ліцензійних приколів Spotify зараз недоступний в більшості країн. Тобто зараз абсолютно легально ви можете скористатись ним лише з Великобританії, Швеції, Фінляндії, Іспанії та Франції. Навіть зі США не можна. Особисто у мене чи то був вдалий момент, чи ще що, але зайшовши про присланому інвайту мені сказали, що з моєї країни (Україна) реєструватися не можна. Я поставив Hotspot Shield (безкоштовний VPN в США з лімітом 5ГБ в місяць) і через нього зареєструвався. Це при тому, що для США цей сервіс найбільш обмежений. Наприклад, для України доступний принаймні платний аккаунт з помісячною абонплатою в 9.99 євро, а для США і його нема. Не знаю як так вийшло, але факт залишається фактом – I’m in 🙂 В Інтернеті вже з’явилась пара мануалів з тим як обходити ці проблеми, наприклад, тут чи тут. До речі, останній варіант описує як можна зареєструватись на Spotify без інвайту, тому якщо вам не ліньки – спробуйте спочатку цей варіант і розкажіть чи реально це зробити 🙂

Зареєструвавшись на сервісі можна скачати власне програвач. На жаль, зараз це просто окремий додаток (зовні чимось нагадує iTunes), але ніяких плагінів для існуючих плеєрів зараз немає… Хоча до його честі треба сказати, що він малесенький за об’ємом та працює реактивно швидко і, що мене просто розчулило, там є навіть вбудована підтримка Last.fm. Також в софті є схожа на ластфмівську система радіо. Ви задаєте роки випуску та жанр і слухаєте що вам там рендомом навикидає (див мал.). Звісно, пісні, що вам не подобаютсья можна пропускати. Швидкість роботи приємно вразила. Якщо при роботі через американський VPN була маленька затримка перед стартом пісні та при перемотці, то якщо пустити трафік напряму (я пробував як з домашнього, так і з робочого інету), то здається, що всі ці пісні лежать у вас на диску і граються локально. За весь час використання сервіск у мене лише двічі заїкнулося вдома і один раз на роботі. ІМХО, це більш ніж круто. Наступне, що я спробував – пробити по гуртам та виконавцям. Наповнення колекції мене теж вражає, хоч воно і далеко не ідеальне. Наприклад, там легко знайшлася повна дискографія Draconian та принаймні один альбом Qntal, але не було нічого з творчості Haggard. А от з українськими виконавцями ситуація взагалі жалюгідна. Спробував заради цікавості Океан Ельзи. Софт хоч і знає про існування такого гурту, але не має жодного запису з ними. Потім спробував ввести в пошуку Руслану (переможниця на Євробаченні все-таки)… Якщо шукати кирилицею, то матимемо лише одну пісню – переможницю конкурсу, якщо латиницею – то є принаймні один альбом. Але, схоже, обмежена кількість попси – це єдине чим там представлена Україна 🙁 Також кажуть, що у Spotify класно зроблена робота з плейлистами. Наприклад, кожен плейлист має свій URL, який ви можете відправити своїм друзям, що теж мають встановлений клієнт, а також можна навіть при бажанні редагувати його колективно. Але я поки не зміг цього випробувати як слід.

Ну от, в принципі, і все, що маю сказати на даний момент. Залишилось лише спостерігати що з того вийде. І особисто я сподіваюсь, що цей сервіс таки приживеться і я нарешті зможу форматнути 200-гіговий вінт з музикою 🙂 Хоча перед тим також варто буде дочекатись плеєрів для 3G телефонів, щоб можна було так само зручно слухати музику мобільно.

Ще раз висловлю вдячність сайту TorrentFreak за новину, завдяки якій я дізнався про Spotify та Ернесто за інвайт.

UPD: на цьому тижні прийшло ще +5 інвайтів на сервіс, так що… 😉