Італійською barocco — “чудернацький”, “дивний”, “схильний до надлишків”.
Написав таке:
x1 = int(request.form['x1'])
Потім подумав, і написав таке (назвемо це варіант A):
x1, y1, x2, y2 = ( int(request.form[field]) for field in ('x1', 'y1', 'x2', 'y2') )
Потім ще раз подумав, повернувся до попереднього варіанту, і продовжив так (назвемо це варіант B):
x1 = int(request.form['x1']) y1 = int(request.form['y1']) x2 = int(request.form['x2']) y2 = int(request.form['y2'])
Тому що кількість рядків в обох варіантах однакова, і генераторні вирази тут, пробачте мою французьку, – то таки барокко. Але схильність до нього в мене чомусь є. Може б то зайнятись мазохізмом і покодити на Java для профілактики?
UPD: Варіант DRY (Dmytrish Recommens You :) )
f = lambda n: int(request.form[n]) x1 = f('x1') y1 = f('y1') x2 = f('x2') y2 = f('y2')
Filed under: Кодерство Tagged: Python