Tag Archives: web

Інтернет початку XXI сторіччя. Lifestreaming або соціальні агрегатори

Те, про що піде мова сьогодні, являється однією з найсмачніших інтернет-новинок, які принісли останні роки. Хоча, звісно, ці сервіси не з’явилися б не будь всих попередніх, які я вже згадував в рамках цього циклу статей: мікро- та звичайних блогів, соціальних мереж, соціальних новин, контент-хостерів, тощо. Зате вони ставлять зручність користування цим всим на інший рівень і відкривають деякі нові можливості. Ідея соціальних агрегаторів проста: вони збирають інформацію про вашу активність в мережі та подають її одним змішаним потоком. З’явилася вона порівняно недавно, коли у вжиток увійшло поняття “мережевої втоми” (“network fatigue”), одним з елементів якої вважається необхідність реєструватись на та відвідувати купу сайтів для того, щоб відстежувати, що роблять або чим цікавляться ваші “друзі” (в лапках, бо мається на увазі в мережевому сенсі) на різних сайтах та мережах. Тобто поясню на прикладі: ваш друг публікує фотки за допомогою Google Picasa, розшарює новини через Google Reader, пише щось в персональний блог, користується мікроблоггінгом і т.д., і т.п. Для того, щоб бути в курсі останніх змін вам треба або періодично заходити на всі ці сайти аби перевірити чи не з’явилось що новеньке (те ще збочення, погодьтесь), або підписатись на відповідну RSS (благо, всі сучасні сайти дозволяють це зробити). Фактично більшість соціальних агрегаторів типу Plaxo Pulse, Iminta та інших лише це і роблять — просто збирають інформацію докупи. Хоч і не завжди все через RSS — часто через API відповідних сервісів, які надають більше можливостей, завдяки чому ці сервіси все ж більш гнучкі й потужні, аніж просто купа RSS. Та все одно це занадто примітивно і… несоціально ) Якось по-дурному виходить: служба агрегації соціальних сайтів сама не є такою. Тому я цього разу відійду від попередньої практики опису декількох конкуруючих ресурсів і зупинюсь на тому, який вважаю безсумнівним лідером в цій сфері, який залишив інших далеко позаду. Мова піде про FriendFeed — стартап, який був розроблений не ким-небудь, а колишніми співробітниками компанії Google, що займали там далеко не останні позиції.

Отож, як писалось вище, основна робота ФрендФіду збирати докупи вашу активність в Мережі. Там є певний набір сервісів, що підтримуються на рівні API, а все інше можна при бажанні додати як підписку типу “Блог” (насправді це не обов’язкоко має бути блог – це скоріше звичайний RSS-агрегатор), вказавши відповідну RSS-стрічку. Таким чином ви реєструєте свою активність з різних сайтів у ФФ, а інші користувачі, кому цікава ваша персона, в свою чергу можуть підписатися на стрічку з нею. Величезна кількість підтримуваних сервісів (див. скріншот) вже зараз вирізняє його з-поміж конкурентів, але не лише цим він цікавий.

По-перше, там є можливість коментувати цю активність (буває такі розгортаються суперечки, що блоги відпочивають ) ) та додавати в “Улюблене”. І коментарі там — це не просто данина моді, а дуже зручна річ, коли вам хочеться прокоментувати активність на якомусь сервісі, де ви не зареєстровані. Для мейнстрімових речей є можливість “зворотного зв’язку”. Наприклад, коментарі до дописів в Twitter’і можна відправляти теж як твіти-відповіді (звісно, для цього вже треба бути зареєстрованим на відповідному сайті, але принаймні заходити на нього не треба та й виглядає обговорення зручніше). Щодо додавання у Favorites, то тут теж прикольно зроблено: з транзитивністю операції. Тобто, наприклад, користувач A читає користувача B, а B в свою чергу — C, але A нічого не знає про C, та коли користувач B додає в “Улюблене” щось зі стрічки C, то це попадає і в загальний потік користувача A, що останньому дуже і дуже зручно, бо в “Улюблене” зазвичай додають дійсно цікаві і варті уваги речі.

По-друге, можна відслідковувати активність людей не зареєстрованих на FriendFeed’і. Для цього є механізм “уявних друзів” (imaginary friend), коли ви додаєте чиюсь активність до ФФ по аналогії зі своєю власною, але використовуючи його логін чи то ідентифікатор при додаванні контенту, але ця активність не відмічається як “ваша”.

По-третє, зручний пошук. Здавалося б така дрібниця, але деякі агрегатори і цього не мають. До речі, я часто використовую FF для пошуку по прошарених дописах в Google Reader, бо він зберігає shared та starred записи лише впродовж одного місяця.

По-четверте, є тут така штука як “кімнати” (це одне останніх же нововведень), тобто своєрідні тематичні стрічки, в певному сенсі аналоги спільнот.

По-п’яте, в стрічка вашої активності може наповнюватись не лише автоматично із соціальних мереж, або RSS. Можна і просто залишити повідомлення, посилання на зовнішній ресурс чи картинки вручну — потрібно лише перетягти на панель відповідну “кнопку”.

Ну і ще багато всього. Його розробники подумали про багато приємних дрібниць. Припустимо, якщо ви довго не мали доступу до Інтернету, а “друзів” у вас багато, то у FF є спеціальний режим перегляду “найцікавіше за день/тиждень/місяць”, коли не потрібно буде перечитувати по декілька сторінок інформації, далеко не вся з якої може бути вам цікава, а так можна вже одразу відфільтрувати. Звісно, як і у кожного поважного стартапу у нього є API, завдяки чому було розроблено масу додатків. В тому числі з того чим я активно користуюсь: AIR-клієнт Alert Thingy (з підтримкою публікації не лише у FriendFeed, а також в Twitter та Flickr) та плагін-віджет для WordPress.

Мну особисто завдячує ФрендФіду як одному з джерел цікавої інформації за рахунок його системи обміну цікавинками, а з іншого – економією часу на відвідуванні інших сайтів (фактично останнім часом ранковий перегляд новин звівся до перегляду FF-стрічки, пари форумів та інколи Google Reader; останній рідко, бо досить багато часу витрачається). До речі, цікаво що активно викорситовувати я його став лише через кілька місяців після реєстрації. Тоді навіть знаючи про нього багато з того, що написано вище я не розумів навіщо його потрібно. А зараз це один з основних сайтів на які я заходжу. Отаке.

Мобілізуємо блог

Мобільний сайт під управлянням MoFuse. Попередній перегляд сторінки на емуляторі.Ні, не в армію ми його будемо мобілізувати, а всього-на-всього зробимо придатним для відображення на маленьких екранах мобільних телефонів за допомогою одного цікавого стартапу під назвою MoFuse. Про потужність і надійність сервісу говорить той факт, що його використовують такі не останні в Інтернеті сайти як ReadWriteWeb, ReadBurner, Mashable та багато інших. Завдяки ньому можна зробити гарну мобільну версію вашого блогу всього за кілька хвилин, що я зараз і постараюсь більш-менш детально описати. Тож запускайте секундомір і починемо.

Реєстрація

Звісно, без неї нікуди. Зробити це можна прямо з головної сторінки сайту. І я б не згадав про неї, якби не одне але: звертайте увагу на коректне заповнення поля Login (ним виступає e-mail адреса)! Справа в тому, що MoFuse не перевіряє її і тому там випадково можна ввести неправильну інформацію, що я вже і встиг зробити вранці, а потім ввечері довго не міг зайти — довелося порпатися в кеші Опери та шукати щось таке, що могло б наштовхнути на правильну адресу. Благо, таки знайшов — виявилось, що я пропустив літеру “L” при написанні домену gmail.com ) Так що будьте уважними.

Запускаємо мобільний сайт

Увійшовши до MoFuse в панелі керування вибираємо “Launch a mobile site”. Там вам необхідно буде заповнити декілька полів типу назви сайту, вибрати його майбутню адресу (у вигляді <ваша назва>.mofuse.mobi), а також вказати RSS-джерело для наповнення сайту. Їх може бути декілька, при створенні вказується основне, а можна взагалі пропустити цей пункт поставивши відповідну галочку — це якщо ви збираєтесь зробити статичний сайт, або плануєте додати джерела пізніше. Але так як ми домовились мобілізовувати блог, то RSS нам прописати просто необхідно. Власники standalone-блогів, думаю, знають адреси своїх RSS-стрічок. Користувачі LiveJournal мають прописати туди щось типу: “http://<нікнейм>.livejournal.com/data/rss“, а користувачі Blogger відповідно: “http://<нікнейм>.blogspot.com/feeds/posts/default“.

Професійним блоггерам варто звернути увагу на галочку “You’ve read and agree to our Revenue Sharing Policy”. Мова тут йде про те, що у сайту є фіча монетизації мобільного сайту шляхом додавання туди реклами Google AdSence або AdMob, але прибуток від реклами ділитиметься між вами та MoFuse 50/50.

Ну і все. Натискаєте “Launch Your Mobile Site” і вуа-ля: ви маєте свій блог в мобільному Інтернеті, доступним за адресою, яку вказали в полі “Site ID (URL)”. Якщо ви перейдете по тій лінці в звичайному браузері, то побачите емулятор вікна звичайного мобільного телефону, або Apple iPhone, в якому можна оцінити як виглядатиме ваш сайт на мобільному телефоні.

Прикрашання та контент

Але залишати сайт в такому вигляді нецікаво, адже MoFuse має ще багато цікавих можливостей гнучкого налаштування. Наприклад, власники свого доменного імені можуть зробити мобільний сайт його піддоменом (є неформальна практика робити мобільний домен у вигляді m.>назва основгого сайту<, тобто щось типу m.graywolf.org.ua). Також можна налаштувати кольорову гаму сайту та завантажити власний логотип.

Далі можна додати якийсь текст на стартовій сторінці сайту, додати нові джерела для RSS, статичні сторінки, зовнішні посилання та віджет для коментарів, але з цим ви вже можете поекспериментувати самостійно ;)

Щодо професійних речей, то як я вже згадував раніше, в MoFuse є вбудована можливість монетизації мобільних сайтів. Плюс до того є простенька статистика відвідувань принаймні із referer’ами (вказанням місць, звідки прийшли на ваш сайт).

Інтеграція та просування

Але і це ще не все. Погодьтесь, потенційним користувачам не зручно пам’ятати адреси вашого і мобільного блогу, і повноформатного. Для того, щоб уникнути цього можна скористатись пунктом “Automatic redirect”. Там знаходиться шматок PHP-коду, який потрібно вставити в код вашого сайту і який здійснюватиме перенаправлення на мобільну версію, якщо ви заходитимете з мобільного телефону. На жаль цією фічею зможуть скористатись лише власники standalone-блогів. Наприклад, користувачі WordPress можуть вставити цей код на початку файлу теми, що відповідає за заголовок. Тим же хто користується блогхостингами типу Blogger та LiveJournal можна скористатись пунктами “Mobi Badge” та “QR Code”. В першому ви можете вибрати симпатичну картинку з посиланням на ваш мобільний блог та вставити її код потім в профілі чи ще де. Другий генерує картинку з QR-кодом для швидкого зчитування лінки в мобільним телефоном (якщо ви досі не знаєте, що таке QR-коди, то гарний лікбез є тут).

Післямова

Ну от і все. Просто, правда ж? Насправді зараз здається, що нікому зараз мобільні сайти не потрібні, але, ІМХО, варто призвичаїтись до світових тенденцій якомога раніше. В багатьох передових країнах мобільний Інтернет майже не поступається по популярності, а в деяких (наприклад, в Японії) навіть перевищує “стаціонарний”. Та й на Заході з появою iPhone‘ів та в очікуванні виходу пристроїв з Google Android на борту, йде справжній бум мобільного Інтернету і, впевнений, що не так вже багато часу займе поки ці хвилі дійдуть і до нас.

Інтернет початку XXI сторіччя. Сервіси закладок та новин

Складно знайти в світі такого затятого інтернетчика, який не користувався б закладками. Але звичайні закладки в браузері – це вже сторіччя минуле. В сучасному ж Інтернеті популярні так звані сервіси “соціальних закладок”. Суть їх полягає в тому, що, по-перше, вони зберігаються не на машині користувача, а десь в Інтернеті, що доволяє синхронізувати їх між браузерами, а це, погодьтесь, дуже зручно. По-друге, ці сервіси виконують певну статистичну функцію, підраховуючи кількість посилань на одну й ту саму адресу таким чином визначаючи їх популярність та ведучи їх рейтинг. Завдяки цьому одні користувачі сервісу можуть дізнаватись про посилання, які додали зробили інші. Існуючі наразі служби соціальних закладок можна поділити на дві умовні групи: орієнтовані на збереження посилань чи на поширення. Служби другого типу останнім часом називають вже соціальними новинами. Тобто новинами, рейтинг яких залежить від кількості людей, що за них проголосували.

І все-таки спочатку ми проговоримо про власне служби закладок. Типовими представниками яких є Delicious та Opera Link.

Соціальні закладки

Opera Link. Цей сервіс – елемент порталу My Opera і відповідно доступний лише користувачам веб-браузера Opera починаючи з версії 9.5 і призначений суто для віддаленого збереження посилань, що дозволяє синхронізувати закладки між різними екземплярами браузера встановленими, наприклад, на домашньому та робочому комп’ютері. Хоча соціальним його назвати складно, адже створені вами закладки, на жаль (а може і на щастя) доступні лише вам.

Google Bookmarks. Практично в усьому це аналог Лінку, але з підтримкою бразуерів Firefox та Internet Explorer за допомогою Google Toolbar. І хоча я особисто цією службою не користувався, але знаю деяких людей, які це роблять. Ніби задоволені 🙂

Delicious (колись відомий як del.icio.us). От це вже цікавіше. Як і Гугл Букмаркс, Делішес повністю інтегрується із закладками в браузерах Firefox та Internet Explorer за допомогою відповідних плагінів (наприклад, для Вогнелиса його можна знайти тут). Але на відміну від двох попередніх закладки відкриті (тобто їх можуть продивитись інші), плюс він дозволяє ставити на закладки мітки (теги), що набагато гнучкіше традиційного ієрархічного підходу до сортування та підраховує кількість посилань на одну й ту саму адресу від різних користувачів. Найбільш популярні посилання з’являються на головній сторінці.

Ну, здається, і все. Точніше інші сервіси такого типу (наприклад, російський БобрДобр), але просто вони набагато менш відомі.

Соціальні новини

З другою групою цікавіше, бо це зараз чи не останній писк і там панує затята конкурентна боротьба. Головною її відмінністю є те, що посилання публікуються не стільки для себе, скільки для того, щоб надати цікаву інформацію іншим. Тобто як це все працює: будь-який користувач має право додати лінку на якийсь сайт чи конкретну новину, забезпечивши її коротким описом. Це посилання попадає в загальну стрічку новин і якщо воно зацікавило когось з активних користувачів, то він може перейти на сайт з повною новиною, прокоментувати її та проголосувати за неї. Новини з найбільшою кількістю голосів (насправді там все дещо складніше, але…) потрапляють відповідно в топ новин (тобто найцікавіші для значної кількості активних користувачів). Звісно, не все так безхмарно. Зараз сайти соціальних новини масово критикують з двох основних причин: по-перше, неможливість проконтролювати їх достовірність (якась цікава, але недостовірна інформація може легко вийти в топ завдяки людському фактору), а по-друге, теоретична можливість накрутки голосів із-за чого розробникам цих сайтів постійно доводиться вдосконалювати механізми відбору топових новин. Ну а тепер згадаємо і самих представників:

Digg. З цього стартапу, мабуть, і почався бум сайтів соціальних новин. Дігг – це взірець всього описаного вище: як переваг так і недоліків. Його назва навіть увіковічена в новому терміні під назвою “digg-ефект” – це короткочасне, але дуже значне підвищення відвідуваність сайту на який посилається новина, щопопала в топ новин на Digg. Дуже часто цей ефект – справжнє випробування для хостингу, бо кількість відвідувачів може збільшитись не на один порядок.

Note: як мене вже виправили, насправді вперше це поняття з’явилось як slashdot-ефект і характеризувало інший сайт новин – Slashdot, про який я в цьому дописі не згадую. Він в певному сенсі аналогічний описуваним, але не має вираженої соціальної складової, оскільки лінки на новини, які попадають в топ відбирає спеціальний склад редакторів слешдоту, а не самі користувачі.

Yahoo! Buzz. Лаври Digg багатьом не давали спокою, в тому числі і компанії Yahoo!, яка вирішила не відставати і випустити свій аналог. Тим паче, що в них було чим звабити користувачів: новини, які попадають в топ Базза потрапляють і в новини на основній сторінці порталу Yahoo!. А це не багато, не мало найпопулярніший в Інтернеті сайт.

StumbleUpon. Ще один Digg-клон, але з цікавою родзинкою, яка полягає в можливості помічати не лише лінки, а й окремі картинки, або відео з сайтів типу YouTube.

Серед інших відомих варто згадати Reddit, Mixx, Furl та ще декілька, але я ними ще не користувався, тому сказати щось гарне чи погане не можу…

Якщо говорити про щось більш приземлене до наших реалій, тобто сайти з україно- та російськомовними новинами, то про перші можна прочитати тут, а серед других єдиний відомий мені, але очевидний лідер – news2.ru. Щоправда основна їх біда – це мала відвідуваність. Особливо це стосується україномовних аналогів, де важко знайти “популярні” новини з більш ніж 5 голосами в той час як для буржуйських рахунок йде на сотні, а для російських хоча б на десятки.

Ну от ніби і все. Гарних вам новин 😉

34 поради щодо збільшення продуктивності web-додатків

Розробники, що відповідають за створення високопродуктивних рішень в Yahoo, опублікували цікаву презентацію на 76 сторінок, в якій узагальнено досвід компанії, пов’язаний з підвищенням продуктивності web-додатків. В презентації представлені 34 рекомендації web-розробникам, з них 14 порад були описані в попередній доповіді.

Для виявлення проблем з продуктивністю сайтів в Yahoo було розроблене спеціальне доповнення до Firefox-плагіна FirebugYShow, що дозволяє виявити вузькі місця та оцінити швидкість поетапного завантаження різних частин сторінки.

Read more »

Yahoo, Google та MySpace створюють OpenSocial Foundation

 Кілька тижнів тому компанія Yahoo повідомила, що вона планує приєднатись до ініціативи Google по створенню платформи додатків OpenSocial. Згодом вони повідомили, що остаточне рішення вже прийняте, але оголосять його лише в квітні. І ось, за тиждень до початку квітня Яху оголошує про свою підтримку платформи. Більше того: разом з Google та MySpace вони створюють нову неприбуткову організацію OpenSocial Foundation, взявши на озброєння модель у OpenID Foundation. Розробників додатків та власників веб-сайтів відправляють на новостворений сайт OpenSocial Foundation, де розміщені поточні специфікації та посилання на інші ресурси. Інженери з цих трьох компаній працюватимуть над проектом разом. Всі специфікації опубліковано під ліцензією Creative Commons. Реалізація з відкритим кодом під назвою Shindig вже розробляється зусиллями Apache Software Foundation. Пресс-реліз можна прочитатит тут.

За матеріалами сайту TechCrunch.

Yahoo оприлюднює цікаву статистику по сервісу Buzz

Останнім часом здається, що купівля Yahoo! всюдисущим Майкрософтом вже справа практично вирішена, адже як би там не хотілося раді директорів Яху під керівництвом Джеррі Янга відстояти незалежність компанії, та провідні акіонери висловили своє бажання продатись софтверному гіганту… Але все ж Яху досі пручається на набиває собі ціну. Так, наприклад, після запуску служби online відеовіщання Yahoo! Live, про яку вже повідомлялося раніше, Яху запустило ще один новий сервіс: Yahoo! Buzz. Базз – це нагло здерта яхушнками у digg.com ідея онлайн-обміну корисними та/чи цікавими посиланнями. Причому враховуючи потужності Yahoo – це дуже гарна ідея. Суть її в тому, що лінки, які набирають найбільшу кількість голосів потрапляють на головну сторінку, вона є наразі найвідвідуванішою в світі. Результати, які з того всього виходять хоч і очікувані, але тим не менш все одно приголомшливі. Нещодавно Yahoo оприлюднило деякі цікаві статистичні факти, зібрані у своїх партнерів:

  • Salon були дуже здивовані 28 лютого, коли після публікації посилання на оцю статтю на Yahoo Buzz у них на сайті було зафіксовано 1 мільйон унікальних відвідувань за добу – найбільше за всю 12-річну історію існування сайту.
  • Посилання на US Magazine  з’явилось на Yahoo 27 лютого і того ж трафік з сайту став другим за об’ємом за весь час їх роботи. Причому 32% його було згенеровано зі сторінки Yahoo.
  • Huffington Post повідомили про 800 000 унікальних відвідувань по статті, посилання на яке було з сайту Yahoo.
  • Сайти компанії Sugar, Inc. отримали близько 1.8 мільйони унікальних відвідувань після того як посилання на п’ять публікацій на їх сайті з’явились на головній сторінці Yahoo.
  • Після того, як на сайті Yahoo в попередню суботу з’явилось посилання на статтю на TechCrunch про переслідування користувачів P2P японськими провайдерами, то від напливу користувачів ледь не відбулося перевантаження серверів. І це при тому, що вважається, що в суботу Інтернет “спить” і генерує лише 1/4 звичного денного трафіку.

Отака цікава статистика. Яху варто бути обережними з публікацією лінків на головній сторінці, бо це влаштовує справжній стрес-тести хостерам 🙂 І цілком зрозуміло, що наразі жодному з сайтів типу digg.com не зрівняється по потужності, яку дає попадіння посиланняна головну сторінку Yahoo…

Джерело: TechCrunch.

Трохи про Flickr…

Нещодавно дізнався про дві цікавинки з ним пов’язані, тож хочу поділитися…

Compfight screenshotПерша – пошуковик. Всього-навсього? Ні! Звчичайний пошук у Флікрі видає вам всі фотки, що відповідають вибраному пошуковому запиту. А якщо вам, наприклад, потрібна фотка з високою роздільною здатністю та ще й не захищена авторськими правами ( в тому сенсі, що автор не проти, якщо ви її десь використаєте в якості ілюстрації) ? Отож-бо… Доведеться перебирати руцями. Точніше довелось би, якби не було Compfight‘у. З ним ви можете відшукати тематичні фотки по тегам або по всій доступній для фотці текстовій інформації (назва, опис, теги). Результат виконання запиту виведеться колажем з великої кількості фоток, причому ті з них для яких доступний оригінальний розмір будуть підсвічені синьою стрічкою знизу, а навівши на саму фотку можна буде побачити реальну роздільну здатність оригіналу.

FlickrvisionДругий сервіс, Flickrvision, більш розважальний, аніж корисний, але однозначно цікавий: він відображає фото по мірі їх надходження до Флікру одночасно відображаючи на мапі місце, де воно було зняте, за допомогою Google Maps. Виглядає справді заворожуюче – багато хто з відвіувачів сервісу вже мріє про подібний скрінсейвер… 🙂

Yahoo приєднується до OpenSocial ініціативи Google

Нещодавно в Мережі пробігала інфа про те, що компанія Yahoo! веде переговори з Google щодо участі в проекті OpenSocial. Здається, нарешті рішення прийняте і його обіцяють озвучити в квітні місяці. OpenSocial – це проект платформи соціальної мережі, яка буде прямим кокурентом Facebook. Yahoo до сих пір визначалась на яку сторону стати і їх вибір пав на анти-Facebook табір.

Крім того,  враховуючи спроби Microsoft придбати Yahoo, які здається все реальнішими і реальнішими співпраця з Google може бути кроком призначеним аби ускладнити  заключення  цієї угоди, оскільки Microsoft у свою чергу є інвестором Facebook і збирається активно використовує його для показу своєї реклами.  У разі придбання Яху Майкрософт потрібно буде це розплутуватись. Хоча з іншого боку насправді великим службам нескладно буде підтримувати обидві мережі.

Dropbox – перспективний стартап від студентів MIT

Декілька років тому, коли GMail лише з’явився і пропонував небачений досі об’єм електронної пошти одразу з’явилась програма, яка дозволяла використовувати цей об’єм як зовнішній накопичувач інформації. Це була перша популярна реалізація цієї ідеї… Згодом з’являлись інші поідбні сервіси (наприклад, нещодавно подібний анонсувала Microsoft), але жодну з них не можна було назвати дійсно новаторською. Допоки не з’явився Dropbox

Dropbox small logoЩо таке Dropbox? Це все той же самий online-накопичувач, але з кількома дуже смачними фічами. По-перше, він кросплатформенний: наразі існують версії для Windows та MacOS, але враховуючи, що проект написано на мові Python його можна буде портувати згодом і на POSIX-сумісні ОС. Інтерфейс Дропбоксу повністю інтегрується в середовище з яким працює користувач. Можливість відновлювати видалені з онлайн-сховища файли та автоматичне ведення їх версій (сама по собі ця фіча – система контроля версій інтегрована на рівні інтерфейсу ОС – вже золота жила, принаймні для мене), причому, оскільки при розробці швидкість роботи системи завжди грала далеко не останню роль, для завантаження різних версій потрібно качати не цілий файл, а дельту змін між ними. Ще одною смакотою є shared folder’и: наприклад ви можете розшарити певний каталог між декількома друзями і ви автоматично синхронізуватимете їх між собою: чудова річ для ведення документообігу на побутовому рівні. Такий собі віртуальний диск один на всіх. Хоч і менш цікава, але все ж непогана також задумка з автоматичним розпізнанням фотоконтенту дозволяє автоматично створювати та публікувати фотоальбоми.

Про це та про інші можливості системи з наглядною демонстрацією можна побачити у відео, розміщеному на сайті getdropbox.com. Наразі продукт знаходиться в стадії private beta, тобто тестування доступне лише обраним, але можна підписатись на розсилку і розробники повідомлять вас, коли почнеться відкрите бета-тестування.

Тестуючи Microsoft Office Live. Частина 1 – Office Live Workspace

Microsoft Office Live Workspace logo
Прийшло сьогодні запрошення на відкрите бета-тестування Microsoft Office Live. Зареєструвався, вирішив зразу глянути, що воно таке.

Зараз для тестування доступні два типи – Office Live Workspace та Office Live Small Business.

Сьогодні напишу про Office Live Workspace – я з ним більше погрався.

Перше враження від Office Live Workspace – “десь я вже це бачив”. Він, як і Office Live Small Business, зроблений на платформі SharePoint, яку я досить активно використовую на роботі. З плюсів: Read more »